Кабмін вніс зміни до постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). Таким чином підприємства ОПК зможуть бронювати працівників без обмежень за кількістю і незалежно від військового звання, віку і військово-облікової спеціальності.
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду 16 січня, повідомляє "Урядовий портал".
"Відтепер підприємства ОПК зможуть бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без обмежень за кількістю та без врахування рівня дефіцитності їх військової спеціальності", — заявив заступник міністра економіки України Ігор Фоменко.
За його словами, це дозволить посилити потенціал оборонно-промислового комплексу та забезпечити оборонним підприємствам можливість стабільно працювати й нарощувати обсяги виробництва.
"Це рішення — спільна позиція Міноборони, Мінстратегпрому та Мінекономіки. Наше першочергове завдання: забезпечити наших захисників і захисниць всім необхідним для здобуття перемоги", — сказав Фоменко.
Бронювання військовозобов'язаних працівників
3 березня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову № 194 "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану. Вона стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, постановою не пов'язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.
27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою було затверджено "Порядок бронювання військовозобов’язаних".
Згідно з документом:
- подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують "мобілізаційні завдання" (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус "критично важливих для економіки";
- визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобовʼязаних, а не 40%, як раніше. Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише "у разі обґрунтованої потреби". Важливе доповнення, якого не було раніше — топ-керівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
- зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання "до 6 місяців";
- підприємства паливно-енергетичного комплексу не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану. Того ж дня представник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі Суспільному підтвердив, що у зв'язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України починає діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення продовжували 7 разів:
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
- з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
- з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
- з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
