У Чернівцях — майже 200 дітей без батьківського піклування. Водночас є два будинки сімейного типу та п'ять прийомних сімей. Розповідаємо історію сім'ї Венгренюків, яка виховує 16 дітей та які форми виховання бувають.
"Вчимо любити та допомагати іншим"
Тетяна Венгренюк розповідає, що росла без батьків і завжди мріяла про велику родину. З чоловіком Юрієм колись працювали в дитячих таборах та недільних школах, мали досвід спілкування з дітьми з дитячих будинків. А всиновити двох дівчаток наважилися, коли вже мали двоє власних синів. Згодом взяли ще двох дітей. Пізніше створили будинок сімейного типу. Зараз у будинку Венгренюків проживає 10 дітей. Планують взяти в сім’ю ще чотирьох.
"Ми не боялися брати дітей у свою сім'ю. Двоє-троє чи більше — значення не було. Відразу з'явилося таке відчуття, що це всі мої діти. Якщо людина загорілася і в серці в неї є бажання допомогти дитині, то я б порадила брати дитину велику. Бо всі батьки хочуть малих дітей. Але малі діти не завжди є. Вилучають дітей по 4-5-8. Не бійтеся брати в родину дітей, яким 14 років. Вони теж хочуть любові. Ми брали дітей віком від двох до 16 років, особливої різниці я не бачу," — каже Тетяна Венгренюк.
Суспільне ЧернівціЮрій Венгренюк згадує, коли взяли з дружиною в сім'ю перших двох дівчаток, то думали, що буде складніше. Згодом вирішили допомагати й іншим дітям.
"Коли вони роз’їжджаються по школах чи по якихось заходах — у домі стає пусто. Ти ніби самотній робишся. Бо звикаєш до них, до їхнього галасу, до кожного характеру. Ми ладнаємо, шукаємо компроміси, працюємо, живемо. Я радію кожній дитині, тому що кожна дитина має певні успіхи. Це радує," — розповідає Юрій Венгренюк.
Венгренюки вчать дітей, що обов'язково потрібно допомагати військовим, які боронять Україну під час війни. Юрій власноруч виготовляє хімічні грілки, привозить спальники з Румунії та передає все це на передову. Окрім того постійно цікавляться, що необхідно військовим, які лікуються у Чернівцях. Привозять у лікарні продукти та засоби гігієни.
Фото надав Юрій ВенгренюкСкільки у Чернівцях дітей без батьківського піклування
Наразі у Чернівцях майже 200 дітей, які потребують батьківського піклування. Водночас є два будинки сімейного типу та сім прийомних сімей.
Про це Суспільному повідомив заступник міського голови Юрій Лесюк.
На жаль, у нас взагалі немає в місті патронатних сімей. Це ті люди, які працюючи, тобто вони отримують гроші за те, що вони роблять, опікуватись дітьми протягом трьох місяців, а в деяких випадках і до шести. Вони фактично виконують функцію батьків.
Які бувають форми виховання та опіки над дітьми
Патронатні та прийомні сім'ї, будинки сімейного типу, опіка та піклування — в Україні є декілька варіантів, як можна влаштувати дітей, які не мають батьків.
Опіка та піклування над дітьми в Україні — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних взаєминах із цими дітьми для їх виховання, освіти, розвитку, захисту їхніх прав та інтересів.
Патронатні сім'ї — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період до шести місяців. У цей час дитина, її батьки або інші законні представники мають можливість вирішити складні життєві обставини.
Що потрібно, щоб створити патронатну сім’ю
Люди, які вирішили стати патронатними батьками, подають до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи та копії документів:
- заяву про намір стати патронатним вихователем;
- заяву про згоду на влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя від усіх членів сім’ї, а також осіб, які фактично проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі, в тому числі біологічних дітей, якщо вони досягли такого віку та розвитку, що можуть її висловити;
- висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі, добровільного помічника та осіб, які фактично проживають разом з ним;
- довідки про відсутність (наявність) судимості кандидата у патронатні вихователі та членів сім’ї, які досягли 14-річного віку і проживають разом з ним;
- копії паспортів кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника;
- копію свідоцтва про шлюб або інший документ, що підтверджує родинні або сімейні стосунки кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника;
- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Патронатний вихователь щомісяця отримує:
— п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць;
— при влаштуванні 2-х і більше дітей, віком до 1 року, неповнолітньої вагітної, дитини з ВІЛ, сума допомоги від держави збільшується на 10% за кожну дитину та категорію, але сумарно не перевищує 50%;
— соціальну допомогу на утримання та виховання дитини в розмірі 2,5 (для дітей з інвалідністю — 3,5) прожиткових мінімумів, відповідно до віку дитини;
— сплату єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.
Усиновлення — це прийняття дитини в сім’ю на правах доньки чи сина. Для цього потрібне рішення суду. Це пріоритетна форма влаштування дитини. Усиновлювачі стають її повноправними батьками з усіма правами та обов’язками. Усиновлена дитина втрачає статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Кандидати в усиновлювачі мають пройти обов’язкове навчання.
Опіка та піклування
Опікуються дитиною, яка не досягла 14 років. Піклуються про дитину, віком від 14 до 18 років. Але як опікун, так і піклувальник – законні представники інтересів дитини. Вони відповідають за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток.
Водночас діти мають пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомна сім’я – сім’я чи одна людина, що добровільно за плату виховує від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, яку створило подружжя чи одна людина. Це не менше п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Порядок створення прийомних сімей та будинків сімейного типу, а також влаштування в них дітей регулюють постанови Кабінету Міністрів України № 565 та № 564 від 26.04.2002 р. "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю", "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу" та № 866 від 24.09.2008 р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».
Вихованці перебувають у прийомних сім'ях та будинках сімейного типу до вісімнадцятиліття. Далі можуть за власним вибором проживати і виховуватися у цій сім’ї, поки навчаються. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, які влаштовані до прийомних сімей та будинків сімейного типу, зберігають свій статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені.
Обов’язкові побутові умови, щоб взяти прийомних дітей:
• будинок чи квартира достатньої площі в хорошому стані;
• необхідні меблі та побутова техніка;
• є всі умови для проживання, виховання та розвитку дитини.
Щоб опікуватися чи всиновлювати дітей, потрібно звертатись до служби у справах дітей.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
