Світовий валовий внутрішній продукт (ВВП) може скоротитися на 10% у разі військової ескалації конфлікту навколо Тайваню.
Про це пише агентство Bloomberg.
"У той час, коли світова економіка оговтувалася від пандемії, яка трапляється раз на століття, спалах війни в Україні та секторі Газа є нагадуванням про те, як напруженість, яка давно тліє, може перерости у конфлікт", — відзначили аналітики.
За їхніми оцінками, сукупні збитки від такого розвитку подій коштуватимуть світовій економіці приблизно 10 трлн доларів.
Це значно перевищує економічні наслідки від конфлікту в Україні, пандемії COVID-19 та світової фінансової кризи.
Причина таких масштабних наслідків полягає в тому, що Тайвань займає провідні позиції у виробництві напівпровідників: сумарна ринкова капіталізація лише найбільших 20 клієнтів тайванської компанії-виробника чіпів TSMC становить $7,4 трлн. Крім того, Тайванська протока є "однією з найважливіших у світі торговельних шляхів".
Як стверджують експерти Bloomberg, у разі військового сценарію за участю США ВВП острова скоротиться на 40%, материкового Китаю — на 16,7%.
Економіка США втратить 6,7%, а світовий ВВП зменшиться на 10,2%. При цьому найбільших збитків зазнають Республіка Корея, Японія та інші країни Південно-Східної Азії.
У разі відсутності військових дій, але у разі блокади Тайваню з боку Китаю та відрізанні його від світу, ВВП острова скоротиться на 12,2%, материкового Китаю — на 8,9%, США — на 3,3%, а світова економіка втратить 5%.
Конфлікт між КНР та Тайванем
Тайвань — острів у східній Азії, який КНР вважає своєю територією і називає провінцією, що відкололася, а не незалежною державою. Єдиний союзник Тайваню — США. Україна встановила дипломатичні стосунки з Пекіном, що виключає визнання Тайваню.
Впродовж десятиліть КНР прагнула ізолювати Тайбей на світовій арені, зокрема відтісняла його дипломатичних союзників і блокувала вступ острова в міжнародні організації.
Керівна комуністична партія КНР не виключає також застосування сили для "возз'єднання" острова з материковою частиною Китаю.
Загострення відносин між КНР і Тайванем відбулося на тлі візиту на острів спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі. Вона стала першим високопоставленим американським політиком, який відвідав Тайвань за останні 25 років.
Щойно Пелосі прилетіла на Тайвань, КНР оголосила про військові навчання навколо острова. Особисто посадовиця наголосила, що її візит "жодним чином не суперечить політиці Сполучених Штатів, яка керується законом про відносини з Тайванем 1979 року та китайсько-американських комюніке", і додала, що США "продовжують протистояти одностороннім зусиллям змінити статус-кво".
5 серпня 2022 року Пекін заявив, що накладе санкції на спікерку Палати представників США Ненсі Пелосі через візит на Тайвань.
26 грудня на Тайвані заявили про наймасштабніше порушення авіапростору острова китайськими військово-повітряними силами. За добу 71 літак ВПС КНР, включаючи винищувачі та безпілотники, увійшов у ідентифікаційну зону протиповітряної оборони острова.
