У селі Себине, на Миколаївщині, попрощались із загиблим військовим, боксером Артемом Ханом. Чоловіка вважали зниклим безвісти з 30 квітня 2022 року. У січні 2024 року експертиза ДНК підтвердила, що він загинув.
Історія загиблого бійця у матеріалі Суспільного.
До лав Збройних сил України, підписавши контракт, Артем Хан долучився у 19 років. Хлопець служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді.
На момент початку повномасштабної війни майже рік перебував у зоні бойових дій, розповідає батько військового Ігор Хан.
"Вони чекали ротацію, повинні були наприкінці місяця (лютий 2022 — ред.) їх привезти додому. Ми розмовляли, він розповідав, що вже всі речі, сумки зібрали, чекаємо техніку, щоб повернутись. І почалась війна", — згадує зиму 2022 року батько Артема.

Зі слів чоловіка, син ніколи не говорив, що бере участь безпосередньо у бойових діях.
"А в останні дні він почав розповідати більш детально, як вони з оточення кілька разів виходили, що був поранений. У лікарню не ліг, забинтувався і далі", — додає Ігор Хан.
Фото: Валентина Гурова/Суспільне МиколаївВостаннє батько поговорив із сином 29 квітня 2022 року. 30 квітня — Артем та його побратими не вийшли з бою.
"Виявилось, що вони загинули в той самий день. Днями (січень 2024 року — ред.) ми отримали ДНК", — розповідає Ігор Хан.
З дитинства Артем Хан полюбляв бокс, був перспективним спортсменом, розповідають його тренери.
"За характером він був дуже добродушним серед однолітків. Але в бою був справжнім бійцем", — говорить тренер Олександр Трондін.

"Артем за кілька років занять досяг успіху, обійшов багатьох своїх однолітків. Виграв кілька престижних республіканських турнірів з боксу. Став чемпіоном України серед юніорів, виконав норматив КМСКандидат у майстри спорту йому залишався один крок до виконання нормативу "майстра спорту", — додає тренер Сергій Меджидов.

Солдат 79-ї десантно-штурмової бригади Артем Хан загинув у районі села Діброва на Донеччині. Йому був 21 рік.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.


