Ігнат пояснив, чому не всі російські ракети збили під час ранкової атаки

Ігнат пояснив, чому не всі російські ракети збили під час ранкової атаки

Українська ППО протиповітряна оборона
Робота української ППО, оперативне командування "Південь", ілюстративне фото. Фото: Повітряне командування "Південь"/Facebook

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат проаналізував ранкову ракетну атаку Росії по містах України. Сказав, що інтенсивність атак послабшала з кінця 2023 року, а відсоток збитих російських цілей не змінився і 8 січня, попри те, що знищено не 100% повітряних засобів.

Про це він говорив в ефірі телемарафону.

Українська протиповітряна оборона збила всі 8 "шахедів" і 18 із 24 крилатих ракет, які Росія запускала з літаків Ту-95.

Цієї ночі, як підтвердив Ігнат, була велика кількість балістичних ракет. Це і "Кинджали", й Х-22, також шість "Іскандерів" і ракети С-300 й С-400.

"Це все ракети, які летять балістичною траєкторією. Треба розуміти, що такі цілі можна збивати лише засобами, які можуть це робити. Це зокрема такі системи як Patriot. Сьогодні дехто сказав, що невеликий був відсоток збиття. Відсоток збиття залишається таким, як і був. Велика кількість збитих Х-101. Так, хотілося б більше, але враховуючи таку кількість засобів повітряного нападу, яку ворог запускає по Україні, це значна кількість".

Які типи ракет найважче збити і що робить Україна для безпеки

Водночас українським військовим поки не вдавалося збивати балістичні ракети Х-22, які можна запускати зі 100-200 км від лінії зіткнення з літаків — з областей РФ. Це ракета, яка летить зі швидкістю 4000 км/год, а опускається вже ближче до цілі.

"Щоби збити такі ракети, потрібно, щоб вони були в потрібний час у потрібному місці й щоб у нас там були потрібні засоби", — додав Ігнат.

До того ж в актив російських засобів, які не досягли своїх цілей, можна записати ті, які не долетіли — наприклад, упали в полі чи підірвалися в повітрі. Але Сили оборони України не деталізують, де саме таке стається, щоб не інформувати російську армію.

Ігнат зауважив, що потужність атак меншає: 29 грудня РФ випустила 158 повітряних засобів, 2 січня — 134, 8 січня — 59.

На запитання журналістів, чому цього разу ракети долетіли достатньо далеко — до заходу України, а саме Хмельниччини, Львівщини, речник Повітряних сил пояснив: ракети і дрони завжди пролітають за тими траєкторіями, які їм прорахували. Крім того, росіяни мають розвіддані, де цілі важче перехопити українській ППО — і літаками, і мобільними вогневими групами.

"Крилаті ракети і дрони летять низько. Вони для того і створені, щоб долати системи протиповітряної оборони. Ще раз і ще раз пояснюємо, що ми не можемо повністю закрити ППО всю територію України, щоби жодна ракета не пролетіла. Тому локально захищаємо міста, об'єкти, напрямки", — каже представник ПС ЗСУ.

Влада повідомляє в режимі реального часу, де перебувають повітряні цілі, аби цивільні могли убезпечити себе.

Що відомо про масовану атаку 8 січня

Уранці 8 січня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по низці українських регіонів. Зокрема, вибухи пролунали у Харкові та Змієві на Харківщині, Дніпрі, Кривому Розі й Новомосковську на Дніпропетровщині, а також на Запоріжжі й Хмельниччині. Через атаки є влучання по житловій забудові, поранені десятки людей, відомо про щонайменше чотирьох загиблих. Наслідки російських обстрілів ускладнюються негодою — у низці областей фіксуються масштабні знеструмлення.

Повітряні сили заявили, що під час атаки знищили 18 крилатих ракет, випущених російськими військами, а також вісім "шахедів", якими РФ атакувала територію напередодні. При цьому загалом Росія застосувала для ударів 59 ракет та дронів — в тому числі 7 ракет С-300/400, 4 аеробалістичні ракети "Кинджал", 24 крилаті Х-101/Х-555/Х-55, 8 крилатих "Х-22", а також 6 балістичних "Іскандер-М" і 2 керовані авіаційні ракети Х-31П.

На початок