Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою політичного протесту

Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою політичного протесту

Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою політичного протесту

24 вересня 2004 року в Івано-Франківську студент Прикарпатського університету кинув у тодішнього кандидата у президенти Віктора Януковича яйце. "Снаряд" влучив у груди. Янукович театрально знепритомнів, був доставлений у лікарню, а зрештою заявив про отримання "черепно-мозкової травми".

Подія набула широкого розголосу в міжнародних ЗМІ, а іноземні журналісти привітали Україну з долученням до старої доброї традиції під назвою "яєчна атака". Як кидання швидкопсувними продуктами стало однією з найпоширеніших форм ненасильницького протесту і хто з політиків ставав жертвою замаху, розповідаємо у матеріалі Суспільного.

Коротка історія жбурляння яєць

Традиція висловлювати за допомогою кидання їжі вчинками людей чи явищами сягає корінням у прадавні часи. У 63 році нашої ери римський принцепс Веспасіан отримав в управління Африку. Він правив народом чесно і з великою гідністю, втім, це не завадило незадоволеним його каральною політикою підданим закидати майбутнього імператора ріпою.

Пізніше, в Єлизаветівську епохуПеріод з 80-90-х років XVI століття до 20-х років XVII століття), епоха підйому англійського драматичного театру, глядачі кидали в акторів тухлі яйця, якщо їм не подобалась вистава. Але поступово "egging" перейшов з культурної площини в політичну і почав ширитися світом як форма ненасильницького протесту. Досить невинного, щоб влада сприймала їх як дрібне хуліганство, але цілком ефектного, щоб досягти головної мети: публічного приниження.

Нова глава цієї історії почалась у роки Першої світової війни. У 1917 році австралійський прем'єр-міністр Вільям Г’юз приїхав до Квінсленду, щоб заручитися підтримкою опозиційного уряду південного штату в його політичному рішенні почати примусовий призов чоловіків до лав армії. Коли він на місцевій залізничній станції почав промову перед місцевими жителями, з натовпу вилетіло яйце і збило з голови політика капелюх.

Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою ненасильницького політичного протесту

Розлючений, Г'юз кинувся на нападників (ними виявилися двоє ірландських братів – Пет і Барт Броснани) і поліз у кишеню пальто за пістолетом, який залишив у своєму вагоні. Цей акт публічного приниження став каталізатором для створення поліцейських сил Співдружності, які підпорядковувалися безпосередньо Г'юзу і повинні були боротися з антивоєнною діяльністю. Але історія запам'ятала тільки яєчну шкаралупу на лацканах піджака і сміливість двох ірландських братів.

Хто з політиків став жертвою яєчного замаху

1. Арнольд Шварценеггер

У 2003 році голлівудський кіноактор вступив у боротьбу за пост губернатора Каліфорнії. Під час передвиборчого турне він прибув до місцевого державного університету для виступу перед виборцями. Немов передбачаючи можливу небезпеку, прессекретар демократичної партії Боб Малхоланд тоді сказав, що "у найближчому майбутньому Шварценеггер на власній шкурі відчує, що вибори – це не знімальний майданчик, і що кулі, які летітимуть у нього – справжні".

Щоправда, на шляху новоспеченого політика до автомобіля замість металевої кулі у нього прилетіло куряче яйце від невідомого жартівника. Залізний Арні на витівку відреагував спокійно, рішучим жестом зняв піджак і віджартувався: "Цей хлопець має мені ще шматочок бекону підкинути, тоді я хоча б зроблю яєчню". На щастя, нападника вирішили не карати – актор пробачив хлопцю зі словами: "Це все частина свободи слова. Саме тому я люблю цю країну. І якщо ти когось любиш, то доводиться терпіти і його капризи".

2. Юлія Тимошенко

Українська політикиня відчула на собі невдоволення публіки за день до аналогічної події з Януковичем – 23 вересня 2004 року, на зустрічі з виборцями в Конотопі. Під час виступу невідомий кинув у Тимошенко яйце, але та не злякалася, не зомліла, а продовжила виступ, зазначивши, що такі інциденти не завадять їй працювати: "Ми від яєць не падаємо. Кидайте!".

3. Віктор Янукович

Класика жанру – "яєчний замах" на Віктора Януковича. 24 вересня 2004 року студент-першокурсник Дмитро Романюк напав на тоді ще прем'єр-міністра під час його президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську. Внаслідок інциденту політик знепритомнів і був госпіталізований, де йому нібито діагностували "черепно-мозкову травму" внаслідок попадання "важким тупим предметом".

Міліція намагалася вилучити у журналістів всі записи інциденту, але "5 канал" все одно пустив до ефіру відео з падінням Януковича, що, як стверджується, сильно вплинуло на його рейтинги як кандидата в президенти. Студента, попри всі ризики отримати 4 роки тюремного ув'язнення, пробачили. Потім Романюк згадував цю подію як "смішний, але примітивний вчинок".

4. Девід Кемерон

У квітні 2010 року на майбутнього прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона на виході з коледжу графства Корнволл з яйцями напереваги напав 16-річний студент. "Снаряд" не влучив у ціль, але задів випадкову людину з натовпу. Молодика затримали, але звинувачень не висунули та звільнили ще на шляху до відділку поліції.

Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою ненасильницького політичного протесту

За іронічним збігом обставин, це сталося на наступний день після конфлікту Кемерона з репортером Daily Mirror, який був одягнений у костюм курчати. Це дозволило політику віджартуватись: "Тепер я знаю, що було першим – курка чи яйце".

5. Еммануель Макрон

Еммануель Макрон, тоді ще міністр економіки Франції, був завалений яйцями у червні 2016 року під час відвідин паризького поштового відділення з нагоди урочистого випуску нової поштової марки. Його чекали понад 100 учасників акції протесту з Комуністичної партії, озброєних як яйцями, так і гнилими овочами.

Рік по тому, 1 березня 2017-го, відбувся ще один яєчний замах – цього разу на сільськогосподарській виставці в Парижі. Яйце потрапило французькому політику просто в лоба. "Ми пропонуємо розв'язання нагальних проблем і ми можемо їх обговорити. Коли точки зору розходяться з деяких питань, хтось одразу починає кидати яйця. Це частина політичного життя Франції та вона завжди була такою", – прокоментував напад Макрон.

6. Білл Гейтс

Але яйця – не єдина зброя ненасильницького протесту. Коли потрібно, в хід іде зеленка, взуття, туалетний папір, локшина швидкого приготування і торти. Використання останніх для нападу на відомих особистостей популяризував бельгійський письменник Ноель Годен (також відомий під псевдонімом Жорж Ле Глоп’є), лідер руху "Міжнародні тістечкові бригади".

Його головна мета – не нашкодити фізично, а лише задіти роздуте самолюбство жертви. У французькій мові для Годена навіть був вигаданий спеціальний термін – "entarteur", або "тортокаратель". Під прицілом опинилися всі: від Папи Римського до політиків, акторів і режисерів із зірковою хворобою.

Годен привернув до себе суспільну увагу 4 лютого 1998 року, коли його група з 32 осіб влаштувала засідку на тодішнього гендиректора Microsoft Білла Гейтса під час його візиту в Брюссель. Після нападу Ноелю вдалось утекти, але його помічник і оператор були затримані. Їх відпустили, коли Годен з'явився на ТБ, вибачився і визнав себе винним. Утім, порушувати кримінальну справу Гейтс відмовився.

7. Джордж Буш

14 грудня 2008 року на спільній пресконференції Буша з прем'єр-міністром Іраку Нурі Малікі кореспондент єгипетського телеканалу "Аль-Багдадіа" Мунтазер аль-Зейді піднявся зі свого місця й зі словами: "Це подарунок від іракців. Це прощальний поцілунок, ти – собака", – кинув у президента США черевиком.

Потім журналіст нагнувся, взяв другий черевик і жбурнув його також. Тільки після цього охорона президента нейтралізувала агресора і вивела його з зали. Буш не постраждав, бо спритно ухилився від обох "снарядів", проте його прессекретарка – Дана Періно, отримала мікрофоном в око. Відразу після інциденту Буш, серед іншого, заявив, що "не тримає зла на того хлопця", а випадок вважає "смішним". "Таке буває, і це ознака вільного суспільства", – резюмував Буш.

8. Вень Цзябао й один черевик

Інший напад з використанням черевика відбувся 3 лютого 2009 року. Посеред виступу прем'єр-міністра Китаю Веня Цзябао у Кембриджському університеті один зі слухачів жбурнув у нього черевик зі словами: "Як університет може плазувати перед цим диктатором?". Але промахнувся. Вень зачекав трохи, після відновив промову, метальника черевика вигнали з навчального закладу.

9. Михайло Добкін

Однією з найпопулярніших речовин для висловлення позиції народу є зеленка. Політики неодноразово потерпали від зеленої рідини, поціленої в обличчя чи одяг. Так, жертвами були Юрій Луценко, Олег Ляшко, Арсен Аваков, Арсеній Яценюк, Михайло Добкін.

На останнього напали 15 квітня 2014 року. Активісти зупинили машину регіонала в центрі Києва та висунули претензії щодо ситуації на сході. Розмова була жорсткою, з використанням нецензурної лайки. Спочатку на Добкіна висипали борошно, а потім хлюпнули в нього зеленкою. Охорона при цьому лише словами намагалася вгамувати розлючений натовп. Зрештою Добкін утік від людей без краватки.

10. Генконсульство Росії в Одесі та локшина

У 2014 році генеральне консульство Росії в Одесі закидали локшиною. Акція мала назву "Обід у консула" і була організована на знак протесту проти російської пропаганди. Учасникам акцій пропонувалося захопити з собою відварну локшину (якомога довшу) і кетчуп. Організатори пояснювали, що саме локшиною годують українців російські ЗМІ.

Акцію організували учасники одеського Євромайдану. Після того, як паркан генконсульства був завалений локшиною, учасники руху рушили до в.о. міського голови Одеси з вимогою надати приміщення для розміщення Народної Ради.

Яєчний замах. Як жбурляння їжею стало формою ненасильницького політичного протесту

На цьому короткий екскурс в історію бомбардування політиків їжею та взуттям добіг кінця. Наостанок нагадаємо доречну стару приказку: "Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні".

Читайте також

Від полювання на китів до збереження озонового шару. Історія "Грінпісу"

Молот відьом. Як судили за чаклунство у середньовічній Україні

Люди в білих капелюхах, або Навіщо компаніям співпрацювати з хакерами

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше