З 2024 року скуповувати землю зможуть юридичні особи, зокрема і агрохолдинги. Однак аграрії з Черкащини не мають змоги з ними конкурувати.
Фермери Петро Євич та Валерій Перепелиця вважають, що впровадження нового етапу ринку землі нині не на часі.
Фермер, директор агропідприємства Петро Євич оренді має 4,5 тисячі гектарів на Корсунщині. Утім чоловік розповів, що переживає не за урожай, а за новий етап земельної реформи, що стартує 1 січня:
"Вводиться вільна купівля-продаж землі для юридичних осіб, де може бути тут проблема для дрібних і середніх господарств? Коштів для викупу землі просто немає, і є небезпека що якісь великі компанії, іноземці, можуть скуповувати землі, і потім враховуючи можливості нашої судової системи, ініціювати розрив договорів з орендарями".
На думку фермера, перед впровадженням нового етапу ринку землі варто було б підтримати маленькі господарства:
"Надати їм кредити, щоб вони могли пропонувати землю у викуп".
Нині Петро Євич має гроші лише для виплат орендодавцям. Так, кожен пайовик у 2023 році отримав від восьми до 11 тисяч гривень за гектар.
"Оборотних коштів фактично немає, щоб вийти на нуль — не всі можуть".
Не підтримує земельну реформу і фермер з Драбівщини Валерій Перепелиця.
"Продаж землі – це розпродаж землі. Чому? Ніхто від цього не виграє. Селянин вимушений продавати землю. По низькій ціні. Агровиробник не виграє. Бо якщо і купує, йому треба витягувати значну суму з обороту, щоб купити землю. Громади десь в стороні. Державі я не бачу користь. Користь бачу тільки в нотаріусів".
З 1 липня 2021 року запрацював ринок землі для фізосіб, громадян України. Відповідно до ухваленого Верховною Радою закону, до 31 грудня 2023 року обіг сільськогосподарських земель може відбуватися лише між громадянами України. Одна людини може володіти не більше, ніж 100 гектарами. З 1 січня 2024 року громадяни України зможуть мати ділянки загальною площею до 10 тисяч гектарів. Землю дозволять купувати і юридичним особам.
У таких нововведеннях вбачає плюси експерт із аграрної та земельної політик Київської школи економіки Роман Нейтер:
"Ми не бачимо підстав для того, щоб ті фермери, які працюють на землі, втратили її. І що хтось інший прийде і все скупить. Вони переживають, що будуть позбавлені можливості брати участь на цьому ринку, але на разі не така велика кількість на ринку юридичних осіб, які мають такі прибутки, щоб дозволила їм активно брати участь у купівлі/продажу землі.
У нас розширюється категорія людей, гравців, які можуть купувати землю. Відповідно, ми можемо очікувати зростання попиту на землю, це великий позитив для землевласників, яких в нас близько шести мільйонів осіб".
Додав: хоча вартість землі може зрости, та охочих її продати — не багато:
"Ціна за 2023 рік зросла на 9%, тобто навіть без ринку землі для юридичних осіб ми бачимо, що ціна на землю зростає, тому 15-20 % — це досить реалістична цифра. Велика кількість землевласників не готові продавати свої землі, ті, хто готовий, що ми побачили за два з половиною роки – це, один з копійками відсоток від загальної кількості землевласників і ми не очікуємо, що це зміниться з часом на розвинених ринках".
Пані Катерина Корсуня-Шевченківського має три паї площею понад шість гектарів. Продавати землю не збирається:
"Ця земля нас годує і в будь-яку хвилину ми звертаємося до орендарів. Якщо скрутна хвилина, нам дають гроші наперед навіть. М Ми пописали заповіти на своїх онуків".
Землю теж буде берегти для нащадків і корсунчанин Станіслав Шпунтенко:
"Жити в селі та продати свої паї — це, мабуть, не логічно. У мене син пішов учитись на агронома, ось вивчиться та, можливо, якогось тракторця підкупить та й буде на своїй земельці займатись. А зараз тих вісім-десять тисяч гривень із паю за рік отримати це за 10 років 100 тисяч, а продати пай за 50 тисяч грубо кажучи і більш нічого з цього не мати це не та справа. Я
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
