Рівно місяць тому, 18 серпня, президент Володимир Зеленський призначив експрем'єр-міністра Вітольда Фокіна заступником голови української делегації у Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі. За цей час Фокін встиг опинитися в центрі кількох скандалів. Зокрема він заявив, що необхідно провести місцеві вибори на території ОРДЛО й оголосити загальну амністію, а його онука, співачка Марія Фокіна розповіла, що до складу ТКГ експрем'єр потрапив, коли вона познайомила дідуся із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
В інтерв’ю Світлані Мялик на Українському радіо Фокін пояснив, що мав на увазі, коли говорив про амністію та спецстатус Донбасу. Він також розповів, як познайомився Єрмаком і опинився у складі делегації ТКГ.
Призначення в ТКГ: про онуку, знайомство з Єрмаком та шестигодинну розмову з Кравчуком
Фокін розповів, що познайомився з Андрієм Єрмаком (нинішній глава ОПУ – ред.) три роки тому.
“Моя онука – досить популярна співачка, вона має досить багато друзів. І вона інколи приїздить до мене зі своїм оточенням. Одного разу вона приїхала з високим гарним хлопцем, з ними ще хтось був... Я не надавав значення тому візиту, познайомилися, і ця тема була вичерпана. Недобросовісні й не дуже чесні, на мій погляд, люди зараз паскудять ім’я моєї онуки, начебто вона влаштувала мене на цю посаду. Все це – вигадки”, – заявив Вітольд Фокін.
Він сказав, що отримав запрошення від Офісу президента для розмови тільки три роки потому. В ОПУ Фокін зустрів Леоніда Кравчука, з яким не бачився близько 10 років.
“Андрій Борисович (Єрмак – ред.) розказав, що запросив нас, щоб запропонувати очолити делегацію. Я не знаю, чи була попередня розмова з Кравчуком”.
Фокін каже, що прийняв рішення не одразу: “Я сказав, що погоджуся або відмовлюся тільки після особистої розмови з Леонідом Макаровичем. Я його не бачив, люди в наш буремний час змінюють свої орієнтації й свою точку зору діаметрально протилежно. Ми зустрілися з Леонідом Макаровичем і розмовляли з ним 6 годин. Він залишився на українських позиціях, бо розсудливо ставиться до питань війни і миру”.
Читайте також: На сайті президента зареєстрували три петиції щодо відставки Фокіна
За словами Фокіна, його родина взагалі була проти й тому спершу він відмовився від пропозиції.
“Згодом Андрій Борисович зателефонував мені, я відповів, що у мене вже не той вік, клопіт інший, у мене нездорова дружина зараз. Він сказав мені подумати ще. І тоді я отримав кілька дзвінків, переважно з Донбасу. Мої знайомі просили не відмовлятися від цієї пропозиції. Через 2 тижні я погодився, і вийшов указ президента про призначення мене першим заступником. За функціями я мав забезпечити комунікацію із суспільством, з організаціями”.
Фокін пояснює, чому на його рішення позитивно відповісти на пропозицію Єрмака так вплинули дзвінки з Донбасу: “Я – син Донбасу, я там став людиною, я люблю Донбас, я обожнюю шахтарів. Я вперше спустився в шахту як школяр, не на екскурсію, а щоб працювати”.
Про роботу в ТКГ і ставлення до віку
Вітольд Фокін говорить, що не реагує, коли отримує закиди щодо свого віку.
“Мені було смішно, коли деякі молодики – журналісти, блогери, яких багато розвелося (я не сміюся з них, це їхній заробіток), сміялися з мене і з Кравчука: “Два старих маразматики прийшли робити якусь революцію, нічого у них не вийде”. Так хотілося, щоб вони мене почули. Я б сказав: “Добродії, маразм може прийти до людини і в 40 років, залежно від того, яким розумом їх нагородила мама”.
Також Фокін спростував припущення, що президент Зеленський через нього випробовує реакцію українського суспільства.
“Деякі люди вигадували, що, мовляв, я перебуваю у змові з президентом, і він мене, як пробний камінь, кинув у це “пекло”. Я скажу, на превеликий жаль, я з Володимиром Олександровичем не знайомий. Ніколи його вживу не бачив”.
Фокін наполягає, що не займає проросійську позицію: “Свого часу, коли я був прем’єром, мені дуже заважав депутат Володимир Пилипчук – людина нудна, але не дурна. Він знаходив у моїх виступах щось, що давало йому право називати мене “рука Москви”, “кремлівський агент”. І водночас голова уряду Росії Єгор Гайдар у своїй книжці “Дорогами побед и поражений” присвятив мені декілька сторінок, і називає мене ворогом Росії №1. Як слова Пилипчука, так і розмірковування Гайдара – все це брехня. Я ніколи не був ворогом Росії, як не був ворогом США, Ізраїлю, Польщі, але я був і залишаюсь громадянином України, і її інтереси для мене – понад усе”.
Щодо свого статусу в ТКГ, перший український прем’єр називає це “волонтерством”: “Ні я, ні Леонід Макарович за це не отримуємо грошей, хоча, чесно кажучи, вони б мені були дуже незайві”.
Про Мінські домовленості, амністію та особливий статус Донбасу
Фокін впевнений, що для врегулювання ситуації на Донбасі не треба іншої дорожньої карти, ніж Мінські домовленості.
“Якщо стати на юридичні позиції, то Мінські домовленості тому й не називають договором або угодою, тому що це – не нормативно-правовий документ, це політичне рішення. Щось на зразок політичної доцільності. І, звичайно, зараз треба поряд з тим, що маємо виконувати Мінські домовленості, треба ще працювати над тим, щоб людям повернути повагу до України, любов до України”, — заявив експрем'єр.
Читайте також: Член ТКГ Вітольд Фокін дав скандальне інтерв'ю, у Зеленського його слова заперечили. Що відбувається
Зараз суспільство в Україні розколоте на дві нерівні частини, каже Фокін: “Одна з них набагато більша. Це люди, які прагнуть миру, які не знають іншого виходу”. Інша ж частина, на його думку, “прагне, якщо не провалити мирні домовленості, то загальмувати рух України до миру”. Я вважаю, що перше, що треба зробити, навіть раніше, ніж розведення військ, треба в Україні прийняти закон, який би заборонив пропаганду війни, який би забороняв розпалення ворожнечі”.
Великим досягненням нинішньої влади Вітольд Фокін називає режим тиші.
“Що далі? Як написано в комплексних заходах із вирішення конфлікту на сході, треба почати по-справжньому розведення військ, не імітувати діяльність. А розводити по всьому фронту, треба відводити важку військову техніку, а далі – не можна розраховувати на мир навіть у віддаленій перспективі, якщо не оголосити загальну амністію”.
На запитання, як можна амністувати бойовиків, які катували та вбивали людей, Фокін відповів: “Як ви уявляєте вибіркову амністію? Очистили ми землю від окупантів, Донбас український і кордон взятий під контроль нашими прикордонниками. Що робити далі? Починати шукати злочинців серед військових? Їх близько 250-300 тисяч. Адже, ніде, ніяким чином я не казав, що треба помилувати злочинців, які ґвалтували, вбивали, знущалися, помилувати садистів, які фотографували свої злочини. Звичайно, ні. І у моєму виступі так і написано: “Було багато злочинів, які мають бути розслідувані, і винні мають понести кару, але сьогодні, щоб припинити війну – моя позиція – не держави, не ТКГ, а моя особиста – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів Донбасу, а краще, усього Донбасу”.
“Ось я вам покажу закон, який був проголосований ВР про амністію, і слово в слово я повторив те, що було в цьому законі. Але, далі починається детективна історія. Цей закон зник, зникли всі спогади про нього. Викреслені звідусіль. Але, пам’ять людська дуже міцна і тривка. Люди пам’ятають, вони голосували за цей закон”, – додав Фокін.
Крім того, говорить він, є світова практика, відповідно до якої, навіть якби Україна не захотіла виявляти, переслідувати й карати злочинців, це б зробила міжнародна спільнота.
“Є закон, який зобов'язує країну виявляти і карати злочинців. Знаючи, що я буду пояснювати свою позицію у Верховній раді, я зробив науково-правову експертизу світового рівня, в якій записано наступне: “будь-яке публічне висловлювання з приводу амністії не є таким, що порушує встановлений громадський порядок, презумпція правомірності громадянина у демократичній державі, де гарантовані права та свободи Конституцією, виключає будь-яку юридичну відповідальність за вільне висловлення особистої думки”.
Також Фокін заявив, що амністія відрізняється від помилування: “Згідно з нормами міжнародного права, будь-яка країна, в тому числі й Україна не може, а зобов’язана переслідувати й судити людей, які скоїли військові злочини. Тож чому вони до мене пред’являють претензії? З одного боку, перекрутили мій текст, а з іншого демонструють повну некомпетентність”.
Фокін також пояснив, що мав на увазі, говорячи про режим вільної економічної зони.
“Впровадити режим вільної економічної зони для окремих районів Донбасу, як це записано в Мінських угодах. Я додав від себе, що краще весь Донбас. Слово “краще” має модальний відтінок, це – не констатація, це – можливість. Я нічого не пропоную. Через претензії я задумався, а що таке вільна економічна зона? Річ у тім, що ніхто не уточнив значення фрази. Колись Декарт сказав, що людство позбулося б щонайменше половини конфліктів, якби заздалегідь уточнювало формулювання. За часи незалежності закон про вільну економічну зону приймався 8 разів. І для Донбасу, і для Херсону, адже жоден з цих законів навіть з місця не зрушився”, – каже він.
Фокін додав, що готовий пояснити свою позицію з трибуни Верховної ради і чекає відповіді від народних обранців, коли вони готові його заслухати.
