Зранку 17 грудня родичі полонених захисників "Азовсталі", а також інших військових та цивільних, яких утримує Росія, вийшли на акцію на Софійську площу в Києві. Мітингувальники вимагають якнайшвидше повернути своїх рідних додому.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
На початку акції рідні українських полонених встановили ялинку в межах флешмобу "Свято без свята".
6-річна Саша прийшла на Софійську площу з мамою та тіткою, щоб привернути увагу до полонених. Дівчинка розповіла, що в полоні перебуває її рідний дядько.
До учасників акції долучилась дружина бійця полку "Азов" Олена. Її чоловік пройшов російський полон і був звільнений у вересні минулого року. Жінка розповідає, що акції на підтримку повернення додому українських бранців відбуваються в Києві щонеділі, учасники змінюють локації.
За словами Олени, встановивши ялинку з такими кульками, люди хотіли нагадати про бійців, які й досі перебувають у полоні РФ у жахливих умовах. "Ця ялинка ніби протиставлення тій ялинці, яка стоїть поруч (головній ялинці країни — ред.). Ми не проти тієї ялинки, абсолютно, але хочемо нагадати, завдяки кому вона стоїть", — сказала жінка.
Вона додала, що на акцію приходять і родини звільнених захисників, і члени сімей загиблих воїнів. "Ми хотіли нагадати, щоб люди не забували, що близько 700 бійців "Азову" знаходяться ще в полоні. Треба пам'ятати, нагадувати, не мовчати", — зазначає дружина колишнього полоненого.
Учасники акції прикрасили своє новорічне дерево білими кульками із закликом звільнити захисників "Азовсталі" та написами "Полон убиває".
Ялинкові прикраси виготовили родини колишніх і нинішніх військовополонених.
Кульку зі словами "Мої побратими в полоні" передав один з оборонців Маріуполя, якого Росія тривалий час утримувала у своїх тюрмах.
В Антоніни Корнути нікого з рідних у полоні немає, але вона теж прийшла на акцію. Дівчина нещодавно долучилась до Патронатної служби "Азову", до відділу роботи з родинами полонених і безвісти зниклих. Коли її запитують про когось із родичів у російській неволі, дівчина відповідає: "У мене там всі".
На думку учасниці, подібні заходи дають українським бранцям відчуття підтримки на відстані, хоч у них і немає доступу до інформації про якісь мітинги. Коли воїни повертаються з полону, кажуть — розуміли, що їх удома дуже чекали, говорить дівчина.
"Для тих, хто чекає рідних і близьких, важливо, щоб люди не були байдужі до цієї проблеми", — зазначає Антоніна.
На акцію в Києві прийшла родина волонтерів. Син Назар розповідає, що вони з батьками хочуть підтримати "Азов", щоб усі воїни були звільнені.
Мама хлопчика, Катерина, уточнює, що нікого з родичів чи близьких знайомих у полоні немає, але їхня сім'я відвідує такі мітинги постійно. "Підтримуємо, переживаємо, щоб людям допомогли…" — говорить жінка.
"Прийшли нагадати, що проблема звільнення полонених і досі існує, щоб про неї знали не лише українці", — додає глава сім'ї, волонтер Павло. "Кожен день для хлопців у полоні — це для них каторга. Вони не на курорті. Там дійсно пекло. І треба все робити для того, аби якнайшвидше витягнути їх звідти", — переконаний чоловік.
Пізніше родичі бранців, яких утримує РФ, створили в центрі Києва "живий коридор".
Люди вишикувались із плакатами в руках уздовж дороги.
За словами учасників, "живий ланцюг" створюють, аби якомога більше людей, зокрема, водіїв побачили цю акцію та усвідомили біль українських родин, які не можуть воз'єднатися через російський полон.
