Сейм Латвії ратифікував Стамбульську конвенцію

Сейм Латвії ратифікував Стамбульську конвенцію

Латвія
. Прапор Латвії. Ілюстративне фото: Unsplash

Сейм Латвії остаточно ухвалив законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції – Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством.

"За" проголосував 51 депутат партій керівної коаліції, повідомляє Delfi.

Конвенція набуде чинності, коли Міністерство закордонних справ оголосить про це в офіційному виданні Latvijas Vēstnesis.

Головна мета Стамбульської конвенції – захист жінок від насильства, жертв сімейного насильства, на чому наголошувалося неодноразово.

Однак цей документ став мішенню для нападок політиків, які дотримуються традиційних, консервативних поглядів, і що важливо – виступають проти правового визнання одностатевих шлюбів, хоча в конвенції про цю форму партнерства нічого не сказано.

Пункт "с" 3-ї статті Стамбульської конвенції дає лише визначення терміну "гендерний" – "соціально-закріплені ролі, поведінка, діяльність і характеристики, які певне суспільство розглядає як такі, що відповідають жінкам і чоловікам".

Проте противники ратифікації стверджували, що Стамбульська конвенція ставить під загрозу існування традиційної сім'ї, традиційних ролей чоловіка і жінки. Саме ці суперечки протягом більш ніж десяти років були причиною, через яку Латвія відкладала ратифікацію Стамбульської конвенції.

Щоб забезпечити в Сеймі підтримку більшості депутатів, Міністерство добробуту цього разу внесло до законопроєкту про ратифікацію Стамбульської конвенції статтю, що містить посилання на Сатверсме (конституцію) Латвії: "Під час реалізації конвенції Латвія застосовує цінності, принципи та норми, включені до Сатверсме Латвійської Республіки, особливо щодо захисту прав людини, рівноправності чоловіків та жінок, захисту й підтримки шлюбу, сім'ї та прав дітей".

"Я вітаю голосування Сейму Латвії за ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами", – відреагувала на ратифікацію генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

28 червня Євросоюз ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Стамбульська конвенція набула чинності у квітні 2014 року. Євросоюз підписав її 13 червня 2017 року. Верховна рада України ратифікувала Стамбульську конвенцію 20 червня 2022 року. Президент України Володимир Зеленський 21 червня підписав документ про ратифікацію Стамбульської конвенції.

Стамбульська конвенція

Стамбульська конвенція – міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, відкрита для підписання 11 травня 2011 у Стамбулі, Туреччина. Конвенція охоплює низку заходів з запобігання та протидії насильству, захисту його жертв, переслідування та покарання кривдників.

Документ визнає насильство стосовно жінок і порушенням прав людини, і видом дискримінації; встановлює чіткий зв'язок між досягненням рівноправності між жінками і чоловіками та викоріненням насильства над жінками.

Конвенція пропонує державам встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок (такі як переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація) і забезпечити належне та ефективне покарання за насильство.

Крім того, кримінальним злочином визнається сексуальне домагання вдома, на роботі, в транспорті, на вулиці чи де-інде, а також фізичне чи психічне насильство, примусові аборти, стерилізацію та примусовий шлюб.

Станом на сьогодні Стамбульську конвенцію підписали 45 країн та Європейський Союз і ратифікували 36 країн. 12 березня 2012 року Туреччина стала першою країною, яка ратифікувала Конвенцію. Документ набрав чинності 1 серпня 2014 року.

У березні 2021 року Туреччина скасувала свій підпис і ратифікацію Стамбульської конвенції з формулюванням, що вона використовувалася для "нормалізації гомосексуальності".

Україна підписала Стамбульську конвенцію 11 липня 2011 року, але до сьогодні не могла ратифікувати. Спроби підтримати документ у парламенті були у 2016 та 2019 роках.

На початок