Минулої осені команда президента Володимира Зеленського на закритих зустрічах представила план: або за рік закінчити війну на Донбасі, або змінити тактику переговорів. Як саме це планується зробити - не уточнювалося. Як крайній варіант, але теж без уточнень, лунало слово “стіна”. Так само, у команді президента не уточнювали, як рахувати цей “рік” - від початку президентства Зеленського чи від озвучення намірів (у березні в The Guardian прессекретарка президента запевняла, що йдеться про рік від Нормандської зустрічі у грудні 2019-го). Що відбувається з переговорним процесом через майже рік і чим скінчилася зустріч політичних радників “нормандської четвірки” 11 вересня у Берліні - у матеріалі Суспільного. Автори: Олександр Савоченко, Ангеліна Карякіна.
Консультації радників лідерів "нормандської" четвірки тривали у Берліні 11 вересня впродовж семи годин . Українська делегація вилетіла на переговори у складі голови офісу президента Андрія Єрмака, віцепрем'єра з питань реінтеграції Олексія Резнікова, народного депутата та члена політичної підгрупи ТКГ Андрія Костіна (“Слуга народу”), а також представників СБУ, Міноборони та МЗС. Російську делегацію очолював заступник глави адміністрації Путіна Дмитро Козак, французьку - політичний радник президента Емманюеля Макрона Еммануель Бонн, а німецьку - радник канцлерки ФРН Ангели Меркель Ян Хеккер.
Зустріч розпочалася зі звіту спецпредставника чинної голови ОБСЄ Хайді Грау та голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Халіта Чевіка. Розглядали, зокрема, ситуацію у селі Шуми на лінії фронту неподалік непідконтрольної Горлівки. 10 вересня там мало відбутися “спільне інспектування” позицій ЗСУ за участі представників самопроголошеної “ДНР”, ОБСЄ та Спільного центру з контролю за дотриманням припинення вогню (СЦКК). Бойовики звинуватили українських морпіхів у створенні нових траншей всупереч перемир'ю, яке набуло чинності 27 липня. Утім, незадовго до призначеного часу в Офісі президента повідомили, що скасовують “інспектування”: “Станом на ранок отримали від незаконних збройних формувань в ОРДЛО низку вимог, що суперечать одна одній, спотворюють характер домовленостей про режим припинення вогню та ще більше принижують ОБСЄ як авторитетного та об’єктивного посередника”, - заявили в Офісі президента.
У звіті ОБСЄ від 5 вересня зазначалося, що “на основі аналізу даних повітряного спостереження за період від 21 грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року в районі н. п. Шуми виявлено 25-метрове подовження траншеї на існуючих позиціях Збройних сил України (присутнє на зображеннях датованих раніше 5 липня 2020 року). Після 5 липня 2020 року жодних змін зафіксовано не було”. Саме цю траншею і мали показати під час “спільного інспектування”. 12 вересня, на наступний день після переговорів у Берліні, ОБСЄ опублікувало звіт за 11 вересня, в якому були помічені подовження траншеї у Шумах, якого не фіксували на знімках 20 серпня. Водночас у полі неподалік непідконтрольного села Калинове-Борщувате (61 км від Луганська) були зафіксовані два подовження існуючих траншей (180 і 200 м) бойовиків, яких не було на знімках 26 липня - за день до перемир'я.
Прориву не сталося
Політичним радникам вдалося погодити продовження перемир'я. Але по інших питаннях, як то обмін полоненими, великого прориву не відбулося. Сторони змогли погодити лише доступ “Червоного хреста” до українських полонених. Щоправда, і цей пункт в українській делегації називають прогресом.
“Я би хотів відзначити неймовірну модерацію Яна Хеккера. Йому асистував Емануель Бонн. Модерує зазвичай та сторона, що приймає зустріч. Попри емоції та всю контраверсійність позицій, він чудово впорався зі своєю роботою”, - прокоментував Суспільному хід переговорів віцепрем'єр Резніков.
У ході переговорів російська делегація була зацікавлена у збереженні режиму «тиші», сказали Суспільному на умовах анонімності два чиновники, знайомі з ходом переговорів. Однак, за словами одного з джерел, РФ й надалі використовує важіль перемир'я для просування "інших питань". Зокрема, проведення місцевих виборів на окупованих територіях за своїми правилами.
Кремль обурюється, що липнева постанова Верховної Ради передбачає вибори в ОРДЛО тільки після відновлення Україною контролю над кордоном та виведення з Донбасу всіх незаконних формувань - Мінські домовленості передбачають спочатку вибори, а тоді відновлення контролю над кордоном.
Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак за підсумками зустрічі зробив неочікувану заяву, що Україна погодилася внести зміни в парламентську постанову про проведення місцевих виборів, прибравши звідти небажані для Москви положення.
"Домовилися про те, що найближчим часом Рада розгляне проєкт постанови, яка коригує ту постанову, яка була ухвалена 15 липня", – сказав Козак після переговорів.
Постанова
Натомість 14 вересня голова Верховної ради Дмитро Разумков заявив, що на поточному пленарному тижні Верховна Рада не розглядатиме зміни до постанови про місцеві вибори.
"Верховна Рада самостійно приймає рішення і буде так робити надалі. Я не знаю, чи будуть наполягати самі автори постанови, щоб вона виносилася, але не впевнений, що це можливо", - заявив він, додавши, що внести зміни до постанови про оголошення виборів буде "м'яко кажучи, дуже складно".
"Це може поставити під сумнів організацію виборів, які сьогодні готуються. І раніше ми бачили позицію представників Офісу президента, цивільного сектора і політичних партій щодо цієї ситуації. Наскільки мені відомо, вона не змінювалася", - додав спікер Верховної Ради.
Зміни до постанови в питанні місцевих виборів в ОРДЛО, у яких не згадується контроль над кордоном, вже понад місяць як зареєстровані у Верховній Раді. Представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Андрій Костін заявляє, що нова редакція дискусійного документа про вибори відповідає Мінським домовленостям.
"Під час зустрічі було зазначено, що на розгляді перебуває проєкт про внесення змін до постанови про призначення місцевих виборів, який передбачає іншу редакцію. Запропонована редакція повністю відповідає Мінському комплексу заходів", – сказав Суспільному Костін.
Уже після зустрічі, 13 вересня, в ефірі телеканалу “Україна 24” Андрій Єрмак заявив, що жодних зобов'язань щодо перегляду постанови делегація на себе не брала. Мовляв, ці рішення - виключно у компетенції парламенту.
“Ми тільки поінформували колег по нормандської зустрічі, що депутат від "Слуги народу" ще 28 липня зареєстрував постанову щодо змін. Ця постанова є, і найближчим часом вона буде винесена в зал Верховної Ради, де буде вирішуватися її доля”, - сказав він.
Наступна зустріч політичних радників планується за кілька тижнів, також повідомив Єрмак. Але до цього часу парламент навряд чи встигне ухвалити зміни до постанови про проведення виборів на окупованому Донбасі". Про це свідчать коментарі депутатів з різних фракцій. Тож чи готова Україна йти на поступки заради крихкого миру - стане зрозуміло у залі парламенту.
“Наша мета - готувати підґрунтя для зустрічі лідерів, показувати, хто насправді здатний домовлятися, а хто - ні. Тому мої особисті очікування щодо зустрічі у Берлін цілком справдилися”, - сказав Суспільному віцепрем'єр з реінтеграції Олексій Резніков.
Дата зустрічі лідерів країн “нормандської” четвірки залишається невизначеною. Україна хотіла б провести перемовини до кінця року. Але такі переговори можливі лише при виконанні рішень попереднього саміту голів України, Франції, Німеччини та Росії, що відбувся в Парижі торік у грудні. Наразі з-поміж попередніх домовленостей виконується лише режим припинення вогню. Обмін полоненими не відбувався з квітня. На рівні Тристоронньої контактної групи сторони погодили чотири нові ділянки розведення військ та розмінування, але практична робота не відбувається. Працівники Міжнародного комітету Червоного Хреста досі не отримали доступу до ув’язнених українських громадян на окупованих територіях. І найголовніше - Україна мала б імплементувати так звану “формулу Штайнмаєра”, ухваливши закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО.
