Внаслідок ракетно-дронового удару Ірану міжнародний аеропорт Кувейту дістав пошкодження, постраждали люди. Летовище припинило роботу до особливого розпорядження.
Про це повідомляють Euronews та Reuters із посиланням на державне інформаційне агентство Кувейту.
Кувейт заявив, що скасував комерційні авіарейси після того, як внаслідок іранського удару було сильно пошкоджено аеропорт та поранено людей.
Офіційний представник Міністерства оборони Кувейту бригадний генерал Сауд Абдулазіз Аль-Отайбі повідомив, що "кілька ворожих безпілотників" атакували пасажирський термінал міжнародного аеропорту Кувейту, сильно його пошкодивши та поранивши "кількох людей".
Головне управління цивільної авіації заявило, що внаслідок атаки була пошкоджена будівля Т1 у міжнародному аеропорту, і рейси були перенаправлені на альтернативні аеропорти.
Аеропорт відновив роботу 1 червня після того, як у лютому його закрили через війну з Іраном. Як повідомляють місцеві ЗМІ, авіакомпанія Kuwait Airways припиняє польоти до особливого розпорядження.
Міністерство закордонних справ Ірану засудило те, що воно назвало "атаками США на іранський нафтовий танкер в Ормузькій протоці та телекомунікаційну вежу на острові Кешм, заявивши, що вони порушили домовленість про припинення вогню та міжнародне право.
У МЗС наголосили, що Кувейт і Бахрейн несуть "пряму та чітку відповідальність" за напади, стверджуючи, що їхня територія та об'єкти були використані для підтримки військових операцій США проти Ірану.
Тегеран заявив, що залишає за собою право на самооборону та використовуватиме всі доступні засоби для реагування, зокрема шляхом знищення джерела будь-яких майбутніх нападів.
3 червня США та Іран обмінялися ударами на Близькому Сході на тлі паузи у перемовинах про припинення війни. Американські військові заявили про удар по іранському пункту управління на острові Кешм у відповідь на іранські ракетні атаки, тоді як Іран повідомив про обстріли американських баз і суден.
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їхніми підсумками віцепрезидент Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка серед іншого передбачає відкриття Ормузької протоки.
