Сполучені Штати не пропонують і не обговорюють зняття санкцій з Ірану лише за відкриття Ормузької протоки. Держсекретар США Марко Рубіо сказав, що будь-яке послаблення санкцій залежить від поступок Тегерана щодо ядерної програми.
Про це Рубіо сказав на слуханнях у комітеті Сенату США із закордонних справ 2 червня, повідомило Politico.
За словами Рубіо, переговори можуть просунутися в найближчі тижні, а самі обговорення відбуваються у два етапи.
На першому етапі Іран має відкрити Ормузьку протоку й чітко дати зрозуміти, що не стягуватиме плату з суден за прохід і не обстрілюватиме їх. Тегеран також має погодитися на подальші перемовини щодо ядерної програми, у межах яких можна буде обговорити ширше послаблення санкцій.
"Будь-яке зняття санкцій залежить від умов, тобто має бути відповіддю на причину, через яку ці санкції запровадили — їхню ядерну програму", — сказав Рубіо у відповідь на запитання сенаторів.
Сенатор-демократ Кріс Мерфі запитав, чи надасть Вашингтон таке послаблення як стимул для відкриття протоки. Рубіо відповів, що цього "не обговорювали і не пропонували".
Рубіо повторив оцінки інших представників адміністрації, що переговори з Іраном просуваються повільно через внутрішні розбіжності, а також тому, що керівники Тегерана спілкуються через кур'єрів і переховуються, щоб уникнути ударів з боку США та Ізраїлю.
Трамп неодноразово сигналізував, що угода близька, а потім відступав і вимагав додаткових поступок, зокрема щодо долі збагаченого урану. Тегеран також ускладнює процес: відхиляє запропоновані рамки перемир'я й наполягає на праві збагачувати уран.
На запитання, чи живий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї, Рубіо відповів, що вважає його живим, хоча той і не з'являвся на публіці. За словами держсекретаря, є ознаки, що Хаменеї дедалі активніше залучений до ухвалення рішень.
Уряд Ірану розколотий щодо того, як реагувати на пропозиції США на тлі зростання економічного тиску, сказав Рубіо. За його словами, частина режиму розуміє, що погані економічні умови спричинять заворушення, тоді як інші менш сприйнятливі до цього й важче йдуть на угоди.
Місія Ірану при ООН одразу не відповіла на запит про коментар.
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їхніми підсумками віцепрезидент Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка серед іншого передбачає відкриття Ормузької протоки.
