Виїжджають уночі та їдуть по чотири години, щоб доставити хліб з Чернігова до прикордонної Семенівки, яку обстрілюють росіяни. Такий шлях через день долають водії, аби на півночі Чернігівщини люди могли придбати хліб. Як це відбувається — читайте далі.
Як везуть хліб у прикордонні громади
Перша ночі, у Чернігові комендантська година. На рампі Чернігівського хлібокомбінату №2 щойно спечений хліб завантажують у вантажівки.
Частина машин їде у прикордонні громади області.
"Зокрема, це такі дальні маршрути, як Новгород-Сіверський, Семенівка", — сказав комерційний директор Олександр Новик.
Водій Іван Шарий зазвичай працює на дальніх маршрутах. Цього разу він їде до Семенівки. Хліб необхідно розвести на 25 точок. За кермом Іван розповідає, свій робочий день він розпочинає опівночі, так працює вже півтора року.
"Графік роботи у нас позмінний, два через два. Працюємо тільки вночі. Робочий день чи робоча ніч починається з 24:00 і десь до 10:00 ранку. Все залежить від маршруту".
Іван Шарий каже, з наближенням зими працювати стало важче, а водіїв стало менше. Через це доводиться виходити в додаткові рейси. В середньому на маршруті він проводить 10 годин. Розповідає, раніше на Семенівському напрямку вибухи та постріли чув двічі-тричі за місяць, але з початком осені обстріли почастішали.
Останні 70 кілометрів їде з середньою швидкістю у 20-40 кілометрів на годину. На деяких відрізках швидкість не перевищує 20 кілометрів. Декілька разів машина глохне.
"Прийшла приймати хліб, .... і тут почалися вибухи"
До першої точки машина прибуває о 4:40. Тут хліб водій за домовленістю залишає у шафі.
Близько 7:00 ранку машину з хлібом зустрічає перша продавчиня у Семенівці — центрі громади, який обстрілюють росіяни.
"Було таке, що з самого ранку я прийшла приймати хліб, це була десь 7:00 і тут почалися вибухи. Але приїхав хліб, я прийняла його і далі працювала. Пройшло пів годинки, вони заспокоїлись і все", — розповіла продавчиня Аліна Бурковець.
Не дивлячись на те, що з Семенівки виїхало багато людей, продавчиня каже, попит на хліб не зменшився.
"Виїжджають одні, а приходять інші. Дуже багато людей з сіл приходять до нас. Дуже багато, по п'ять-сім хлібин беруть", — каже Аліна Бурковець.
В іншому магазині працює Ольга Лінник, до Семенівки вона переїхала з прикордонних Тимоновичів. Звідти до російського кордону два кілометри.
"Були постійні обстріли. Сиділи і вдень, і вночі у погребі з дітьми. Перевезли сюди дітей. Їздили туди на день, бо у нас там був магазин, працювали і на ніч сюди поверталися. Потім прийшов такий момент, що ми приїхали — вікна і двері вибиті, бо біля нас був прильот. Вже мусили зібратися та повністю переїхати".
Переїхавши з родиною, Ольга взяла в оренду магазин та знову почала працювати. Каже, впевненості що тут залишаться, немає.
Через обстріли майже не залишилося людей
Голова Семенівської громади Сергій Деденко розповідає, через російські обстріли в низці населених пунктів у громаді майже не лишилось людей.
"Це Тимоновичі, Янжулівка. Є ряд, скажемо так, не густо заселених сіл. Але по 30, 40, 70 людей залишилося. Їх багато, по всій протяжності кордону".
За словами голови громади, поки туди є підвіз продуктів, медикаментів та інших необхідних речей. Але зима може стати викликом, якщо обстріли почастішають.
"До цих населених пунктів, які на прикордонні — треба буде чистити дороги. Тому що треба, щоб приїхала медична допомога, пожежна машина, щоб хліб привезли. І це проблема, бо не відомо, що буде взимку".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
