"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Військовий шлях пораненого десантника з Миколаївщини

"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Військовий шлях пораненого десантника з Миколаївщини

Військовий Анатолій з позивним "Анатолій Анатолійович" родом з Баштанщини. Пішов служити десантником у 19 років. У 2020 році одразу після курсу молодого бійця потрапив на східний напрямок. Лютий 2022-го — зустрів на фронті. Боєць 79-ї десантно-штурмової бригади після отриманого поранення та року реабілітації несе службу в одному з Миколаївських територіальних центрів комплектування.

Свою історію 23-річний боєць розповів кореспондентам Суспільного.

Під час виконання завдань чоловік обіймав посаду навідника ККВТ (крупнокаліберного кулемета).

"У Новомихайлівці був. Після, у 2021 році, ми заїхали на Станицю Луганську. Виходить там на кордоні стояли. Ну, нормально, також було все добре. Потім вже до 24 числа (24 лютого 2022 року — ред.) під кінець ротації почалися прояви агресії з боку противника", — говорить військовий.

"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Історія десантника з Миколаївщини про військову службу
Анатолій за кулеметом. Фото з особистого архіву Анатолія

Лютий 2022-го Анатолій зустрів на бойових позиціях. Сєвєродонецьк, Лиман — обстрілювали по кілька разів на день.

"Пішов на нас напад. Втратили побратимів в той день, тяжко було дуже. Тому що вони (російські війська — ред.) ідуть, ідуть. Важко пояснити це", — пригадує боєць.

"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Військовий шлях пораненого десантника з Миколаївщини
Військовослужбовець Анатолій, Миколаїв, 17 листопада 2023 року. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

Четвертого квітня 2022 року, під Лиманом, в ході боїв військовий отримав поранення.

"Контузія і прилетів шматок від ракети металу в ногу, і була переламана кістка в мене. І зараз вона так само зламана, і не зростається в мене. І у зв’язку з цим я являюся обмежено придатним", — розповідає Анатолій.

"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Військовий шлях пораненого десантника з Миколаївщини
Боєць Анатолій з побратимами. Фото з особистого архіву Анатолія

Десантник пригадує, через щільний перехресний вогонь чекав на евакуацію майже добу. Після бойових дій — понад рік лікування та реабілітації. Згодом чоловіка перевели в один з миколаївських районних ТЦК.

"Оповіщення, призов людей, різні наряди. Спілкування з людьми. Буває, думаєш, ось там простіше, чим тут донести людині, що ти потрібен зараз своїй країні. Є люди, до них підходиш: "Ваші документи?" А вони нам починають: "А чого ти не воюєш...", — додає Анатолій.

"Багато побратимів загинули, а я добу чекав на евакуацію". Військовий шлях пораненого десантника з Миколаївщини
Шеврон на формі ТЦК. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

Чоловік розповідає, як сприйняв зміну місця служби.

"Ні. Насправді ні. Хлопці всі так само бойові. Після поранень, що так само не можуть нести службу в бойових бригадах. Тобто ми всі з ними абсолютно схожі. І ми розуміємо один одного. Підтримуємо, спілкуємось. Всі хлопці так само продовжують тримати себе на позитиві, попри те, що є якісь вади зі здоров’ям", — зазначає військовослужбовець.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок