1 листопада Печерський районний суд міста Києва обирав запобіжний захід голові Національної служби здоровʼя України (НСЗУ) Наталії Гусак. Її підозрюють у службовій недбалості й витраті двох мільйонів гривень за ненадані послуги з адміністрування бази електронної системи охорони здоровʼя. Голова НСЗУ звинувачення заперечила. В НСЗУ заявили про тиск на службу і блокування її роботи.
Про обшуки та обставини справи, про роботу НСЗУ і медичну реформу в умовах війни, а також про зміни, які чекають на лікарні та медиків у 2024 році — Наталія Гусак в інтерв’ю Суспільному.
Про справу
Як ви дізналися про підозру і взагалі про відкриту справу на вас?
Я повернулася з відрядження. Вранці прийшла на робоче місце. Мені повідомили, що тут представники правоохоронних органів з ухвалою суду на обшуки, і що їх проводитимуть на робочому місці й вдома. Також мені зачитали ухвалу про підозру.
День був зайнятий обшуками в НСЗУ. Ми добровільно надали усі документи. А потім з урахуванням всіх процесуальних дій, після робочого дня, поїхали на квартиру, яку орендує моя сімʼя.
Тобто, ви не знали, що прокуратура досліджує якісь матеріали?
Ні. Колеги сказали, що я так спокійно поводилася, що можливо, мені було щось відомо. Але коли працюєш на такій посаді, маєш бути готовим до таких речей. З іншого боку, якщо совість чиста, не хвилюєшся.
Деякі речі не складаються в пазл. Наприклад, чому не можна було взяти документи запитом і чому не можна було опитати мене як свідка. Мене дивує, як в цій справі поверхнево зроблений аналіз, експертизи. Не всі документи, які були просто перед очима, досліджувалися.
Є помилки, на які ми з адвокатом звертали увагу. Як це так, що в правоохоронних органах до цього часу якісь документи ведуться російською? Тобто є багато речей, які дивують, але думаю, на все знайдуться відповіді.
Як думаєте, чому підозра з’явилася саме зараз?
Для інституції цей період є найскладнішим у бюджетному році — переукладання контрактів, фіналізація програми медичних гарантій на наступний рік. Ми маємо дати вчасно усім медичним закладам умови й тарифи. Цього року ми ще й стартуємо у новому процесі моніторингу закладів охорони здоровʼя. Тому період підібраний якось дивно. Я не можу відповідати за роботу правоохоронних органів. Можливо, це кінець року, в них якісь показники є, які треба виконати.
В заяві НСЗУ йшлося про тиск на службу. Тиск з боку кого?
Здогадки в мене є, але я не можу їх озвучувати. Я сказала, що в цій справі мене не задовільнять проміжні результати. Я буду йти до кінця, відвойовувати честь і гідність.
Про роботу медзакладів у 2024-му
Поговорімо про роботу НСЗУ. З чим служба входить у 2024 рік?
У 2023 році для закладів в окупації та на території бойових дій, ми сплачували послуги за принципом стабілізації. Йдеться про окремий пакет послуг, за яким виплачували виключно заробітну плату. Кількість працівників верифікувалася згідно з показниками, які надавали керівники закладів. Частина закладів накопичувала ці оплати.
Одночасно ми провели верифікацію кадрів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) і зрозуміли, що є запит на фахівців в закладах на більш безпечних територіях. Тому ми переформатовуємо пакет послуг стабілізації. Але залишки на рахунках закладів на тимчасово окупованих територіях дозволять більшості медиків в них отримувати зарплату до кінця року. Є окремі заклади, які залишків не мають і ми будемо з ними працювати, щоб вирішити питання їхнього існування.
Сума коштів, що вивільняється, дозволить збільшити оплату закладам, які надають послуги за хірургічним пакетом.
Що стосується території активних бойових дій, там також цього року діяв спеціальний пакет. Це дало можливість закладам отримати достатню суму коштів у базових напрямках — хірургія, стаціонар, амбулаторна допомога. Зараз у більшості з них кількість послуг вже більша, ніж в у 2022-му. Тому наступного року ми готові контрактувати їх на загальних засадах.
Заклади, які постраждали під час бойових дій, змінюють місце надання медичної допомоги, як, наприклад, Чернігівський перинатальний центр, та продовжують працювати. Одиниці написали, що не будуть контрактуватися цього року.
Чи була можливість оцінити якість медичних послуг? Пацієнти можуть скаржитися на гарячу лінію НСЗУ, що їм якусь послугу не надали, але заклад може відповісти, що не допоможе, бо війна.
НСЗУ розглядає скарги й ми не маємо їх знецінювати. Минулого року ми створили відділ роботи зі скаргами й там не просто фіксують проблему, а надають алгоритми дій.
Я не живу в бульбашці та не кажу, що все ідеально працює. Я щотижня їжу в регіони, розмовляю з керівниками, ми аналізуємо ситуацію. Але в кожного свій рівень відповідальності. Рівень відповідальності НСЗУ — щоб послуги надавалися в повному обсязі.
Іншою відповідальною стороною є Міністерство охорони здоров'я. В МОЗ є функція ліцензування, роботи клініко-експертних комісій, де також розбирають кожний клінічний випадок стосовно скарг.
Також є засновники закладів. Це частина і їхньої відповідальності. За пʼять років трансформації охорони здоровʼя нарешті голови громад почули правду — не я відповідаю за те, що керівник у їхньому районному закладі не може організувати роботу. Не я призначаю керівника закладу, а голова громади. І якщо в закладі не виконується договір з НСЗУ, міський голова також несе частину відповідальності.
Коли ми виставляємо рахунок на мільйони гривень, які лікарні треба повернути, міський голова швидко зʼявляється. Як було, наприклад, у Сарненській міській лікарні де за результатами моніторингу з лікування ковіду, ми виявили порушення договірних зобовʼязань. Цього року маємо дві виграні справи з лікарнею у Сарнах і територіальним медичним об’єднанням (ТМО) у Львові.
Цього року ми також зробили дашборд зі скаргами. Пацієнти можуть подивитися, скільки скарг зафіксовано в закладі. І оскільки пацієнт може обирати лікаря за електронним направленням, одним з факторів такого вибору може бути й кількість скарг.
Де найбільше скаржаться?
На онкоцентри. А територіально найбільше скарг у Києві.
Про верифікацію кадрів
Як 2023 рік позначився на відтік кадрів в медзакладах?
У 2023-му ми проводили масштабну верифікацію. Заклади мали внести всіх фахівців в ЕСОЗ. Потім — автоматичний моніторинг. Якщо бачимо, що одна людина записана одночасно в 18 закладах, надсилаємо запити, де ж саме вона працює. Потім розпочали моніторинг щодо відповідності вимог. Якщо немає фахівця, призупиняємо виплати.
Наскільки часто такі випадки бувають?
Більше ніж ми сподівалися. Перші перерахунки були на 600 мільйонів. Тобто стільки ми забрали в закладів, які обманювали НСЗУ.
Заклади, безумовно, будуть чинити супротив. Вони знають, що з НСЗУ не можна домовитися. Тоді шукають інші шляхи. Починаючи від депутатів, завершуючи виступами, що НСЗУ погана і ми підемо до президента, будемо перекривати дороги.
Як, наприклад, було в Полтавській області. Я зустрілася з керівником і представником засновника і кажу — окей, ви це можете зробити, але вам необхідно буде пояснити всім, чому ви обманули НСЗУ стосовно того, що у вас достатньо кадрів. Можливо, вам варто прийти до колективу і сказати, що ваша недбалість призвела до того, що тепер мусите віддати пʼять мільйонів НСЗУ.
Кадри важливі не лише, щоб заклади вели конкуренцію за медиків. А й через те, що коли, наприклад, стається ДТП і привозять дитину, в лікарні мають бути всі фахівці, аби її врятувати. Якщо заклад обманув НСЗУ, як було в Кіровоградській області, коли привезли дитину і вона померла через неякісну допомогу, ми не можемо таку послугу оплачувати.
Те, що ви зараз розповідаєте більше виглядає як каральна функція для закладів. Чи може НСЗУ щось зробити, аби, наприклад, підтримати лікарні, які не можуть впоратися з втратою кадрів?
А в чому полягають каральні функції? По-перше, ми розуміємо, коли такий відтік кадрів є на прифронтових територіях. Але попри все там мають надаватися базові послуги. Там вимоги для закладів менші. По-друге, ми попереджали лікарні, перед тим як проводити верифікацію: подбайте про чистоту ситуації. Пацієнт не виграє від того, що заклад поверне якусь кількість мільйонів гривень НСЗУ. Але водночас ми не маємо закривати очі на такі ситуації.
Скільки закладів відреагували на попередження?
Велика частина лікарень. І знову ж таки. Лікарня набирає певний набір послуг і за ними контрактується. Якщо, наприклад, по хірургії команда працює у повному обсязі, а по, умовно, реабілітації, ні, ми можемо не розривати договір повністю. Ми внесли такі зміни, щоб розірвати договірні зобовʼязання лише по певному пакету послуг.
Тому те, що ми робимо, це не покарання. Це направлено більше на зміну поведінки надавачів послуг. Бо ще є лікарні, які не збираються змінюватися на користь пацієнта.
Можете навести приклад?
Кіровоградська екстренка. Ми показали засновнику, що є величезна кількість скарг, що не дотримуються маршрути пацієнтів. Але екстренка — не дуже хороший приклад, тому що ми не можемо залишити область без екстреної допомоги. Але я можу про це прямо сказати. Ми бачимо, що в них є 380 мільйонів на рахунку, а мешканці скаржаться, що швидкі не виїжджають, бо грошей немає.
Або, наприклад, лікарня в Жашкові. Вони визнали помилку і закрили пологове відділення. Бачили, що жінки не йшли до них, бо там погано надавалася допомога. У нас також в системі фіксувалося, що там понад 50% жінок робили кесарів розтин — їх переконували в необхідності цього. Це зазвичай відбувається, щоб отримувати неформальні платежі. Кесарів розтин дорожчий, для цього треба більша команда.
Про розширення мережі закладів
Ви починаєте роботу з інститутами Національної академії медичних наук (НАМН). Наскільки ці заклади готові контрактуватися з НСЗУ?
Ми готові робити все, щоб показати закладам — іншого варіанту, ніж єдиний медичний простір не буде. Ми вже надали їм вимоги стосовно кадрів, медичного обладнання, роботи персоналу з електронною системою охорони здоровʼя. Будемо проводити навчальні семінари й тренінги, щоб НАМНівські заклади могли готуватися до переходу. Але це відбувається повільно.
Як ви їх переконуєте?
На цифрах. Єдиний медичний простір — це питання того, що ліки більше не будуть перерозподілятися за централізованими закупівлями, що заклади, будуть нарешті включені в маршрути пацієнтів, що лікарі зможуть не втрачати свій рівень.
Такі заклади мали б надавати унікальні послуги й це мало б формувати їхню фінансову спроможність і престижність. Але насправді, з того що ми побачили — деякі звичайні комунальні лікарні уже переросли заклади НАМН.
Цього року НСЗУ почало контрактувати поліклініки, щоб військовослужбовці могли на базі цивільних лікарень приходити військово-лікарській комісії. Чи збираються якось ще розширювати цю мережу?
Військово-цивільна адміністрація подає список закладів і ми готові контрактувати їх. Указом президента на них поставлено постійний моніторинг стосовно навантаженості. Якщо заклади не справляються, ми готові розширювати мережу.
Чи готове було б НСЗУ контрактувати військові госпіталі?
На загальних засадах. Але окремі експерти говорять, в багатьох країнах світу мережа військових госпіталів все ж таки фінансується за окремими програмами Міноборони.
Військові госпіталі мали б бути приєднані до електронної системи охорони здоров'я. Бо коли втрачається частина медичних даних через те, що вони фіксуються в різних форматах, це критично для пацієнта. Важливо, аби в країні була стандартизація послуг. Не може реабілітація в цивільних закладах, законтрактованих НСЗУ, надаватися мультидисциплінарною командою лікарів, а в військовому госпіталі — ні.
Про пакети послуг на 2024-й
Ви готуєте нові пакети послуг — з трансплантації й допоміжних репродуктивних технологій. Чому саме вони?
З трансплантацією все просто — був пілотний проєкт. Він попрацював, є сформовані тарифи, є вимоги до надавачів послуг. Тому готуємось на наступний рік цей напрямок забрати в програму медичних гарантій. Він буде коштувати понад мільярд гривень.
Допоміжні репродуктивні технології — часткова послуга, яка надавалася через окрему програму МОЗ. Сподіваємося, за півтора мільярда грн ми зможемо зробити близько 35 тисяч необхідних втручань, аби жінки отримали шанс стати матерями.
Які ще зміни передбачені на 2024 рік?
Ми переформатовуємо оплати по неонатальній допомозі. Будемо пропонувати зміни стосовно оплати стаціонарного лікування опіків. Також плануємо оновити підходи до оплати по первинній медичній допомозі. Для нас первинка важлива не тільки тому, що це профілактика неінфекційних захворювань. Це також питання навантаження на систему охорони здоровʼя стаціонарно.
Також з'явиться ПЕТ КТ-діагностика. У нас зараз її роблять до пʼяти закладів. Ми готові закуповувати ці послуги для окремих напрямків онкології.
