З осені 2022 року в Україні офіційно запрацював інститут капеланства. Якщо у 2014 році вони їздили на фронт як волонтери, то зараз усіх формальностей дотримано. Капелани стали офіцерами Збройних сил України. 1 квітня 2023 року у храмі Святої Софії в Києві відбувся перший випуск 30 військових капеланів, троє з яких — з Дніпропетровщини.
Дмитро Поворотний, Мар’ян Дюс та Святослав Скороход розповіли Суспільному про історичний момент і про те, як це бути військовослужбовцем та священником одночасно.
Мар'ян Дюс – протоієрей ПЦУ, офіцер капеланської служби Збройних сил України. Він служив у складі повітряного командування "Схід", а почав свій капеланський шлях у 2008 році. 24 лютого 2023 року президент вручив йому медаль "За військову службу Україні". Інтерв’ю з капеланом було записане у квітні 2023 року. 12 липня Мар'ян Дюс раптово пішов з життя. Йому було 43 роки.
Капелани про початок служби та розвиток капеланського руху
"Кожного дня ми у військових частинах в більшості. А тут буваємо в неділю або у святкові дні, якщо є така можливість. У перші роки мого служіння, 2006-2008 рік, почався такий інтенсивний розвиток капеланства. І ми ще того часу дуже хотіли, аби у військових частинах були капелани, які б виконували свій обов’язок саме як військові. І з 2008 року, мабуть, в мене було перше посвідчення військового капелана", – розповів тоді Мар'ян Дюс.
За словами Святослава Скорохода, капеланський рух почав активно розвиватись у 2014 році.
"Починаючи ще з 2014 року, коли капеланський рух ще тільки набирав обертів на волонтерських засадах, так само наші священники на заході, сході України навколо своїх храмів формували волонтерські хаби і звершували душпастирську діяльність для тих воїнів, які були на передовій. Цей рух брав свій початок ще до 2014 року, але вже з цього періоду він став себе повноцінно реалізовувати", – розповів він.
Дмитро Поворотний працює капеланом у дніпровському шпиталі.
"Так сталося, що я останні роки відкрилася спочатку цивільна посада капелана в Дніпровському шпиталі. Потім вже у 2021 році був ухвалений закон, у 2022 році набрав чинності, і він передбачав, що військовий священник – це вже військовослужбовець, офіцер. Я лейтенант капеланської служби", – каже він.
Отець Дмитро розповідає: закон про капеланів важливий в юридичному сенсі.
"За 9 років війни до прийняття закону у нас були випадки загибелі капеланів під час виконання свого капеланського служіння, випадки захворювань тяжкими хворобами. Але захисту, який мають, наприклад, військовослужбовці, у капеланів не було. І цей закон ці всі речі вирішує, тому що ми стаємо військовослужбовцями", – зазначив Дмитро Поворотний.
У липні Святослав Скороход потрапив під обстріл. Розповідає, тоді він був капеланом в одній з частин на волонтерських засадах.
"Я тоді перебував разом із командиром на одній із позицій. І на одній з дач дивились як виходять олівці, так військовослужбовці називають, коли виходять гради. І командир каже, що, здається, вони летять на нас. Я не пам’ятаю, за скільки секунд, 4 чи 5, ми злетіли з цього другого поверху до першого, почали падати, звісно, що ніяких там окопів не було. І ці снаряди вибухали десь в метрах 50. Це незабутні почуття. Молитва була дуже щира. Я говорив молитву найкоротшу: "Господи Ісусе Христе, сину Божий, помилуй мене грішного". Просив, щоб Господь оберігав мене, мого командира, військовослужбовців", – каже він.
Капелан зазначає, що перед активними бойовими діями або чергуванням військові часто звертаються саме до них.
"У нього якісь внутрішні хвилювання, якісь питання в родині. І до кого він може прийти, як не до капелана, до свого побратима, який на нього буде дивитися, в першу чергу, не з дзвіниці керівництва, а з дзвіниці людини, яка завжди поруч, яка завжди може вислухати. Розмова, яка була між нами, залишиться тільки між нами", – розповів чоловік.
Про підготовку капеланів
Дмитро Поворотний розповідає, що існує потреба в підготовці капеланів, бо більшість з них не мали військового минулого.
"У нас є декілька вже сьогодні священників, які пройшли шлях бойових дій у 2014-15 роках, ті, хто воював, вони вже служать капеланами. Навчати потрібно, бо є цивільна специфіка, а є військова певна програма. І оскільки було надано військове звання, то вони вже знають, що таке армія. А тут вже спробували поєднати церкву із військовими", – сказав Поворотний.
Отець Мар'ян же розповів, робота капелана має охоплювати різні навички.
"Ми повинні один одному допомагати: психолог капелану і навпаки. І ми мамо розуміти специфіку цих речей і знань, якими володіють психологи. І також користуватися певними прийомами, щоб надати допомогу в екстремальних ситуаціях для військовослужбовців", – зазначав він.
"Наша мета – перебуваючи біля військовослужбовців, вселяти в них надію"
"Іноді, для того, щоб вийти з критичної ситуації, достатньо нічого не говорити воїну. А просто його вислухати. І сказати, якщо в тій чи іншій ситуації ми не знаємо відповіді, то сказати правду: я не знаю, як вчинити в даній ситуації, але я буду за тебе молитися. І Господь незримо буде створювати зримі дива", – розповів капелан Святослав Скороход.
Капелан зазначає, що памʼятати, як дорого коштує незалежність, – обов'язок кожного українця.
"Я не кажу, що ми маємо жити тільки навколо цього цвинтаря або цієї алеї пам’яті. Але щоб у кожного українця все ж таки такі локації, як Алея пам’яті в Дніпрі чи стіна пам’яті біля Михайлівського собору в Києві, існували у свідомості", – сказав він.
Чоловік каже, посада капелана буде актуальною, допоки буде армія.
"Посада капелана передбачає роботу і після демобілізації. Повинні сьогодні робити все, щоб кожен, хто повертається з війни, не тільки формально переступив поріг свого дому, а щоб він думками був зі своєю родиною, а не десь там, на Донбасі", – зазначив священник.
"Війна завжди пахне смертю, пахне болем втрат рідних людей, але вона має запах перемоги, нашої перемоги. Тому що як і багато інших країн проходили свою Голгофу, так само і ми сьогодні проходимо свій хресний шлях, без якого немає воскресіння. Як Христос Воскрес, так і воскресне наша українська держава", – впевнений Святослав Скороход.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
