"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха

Максим Лях Герой України
Лілія Лях, мати загиблого, на могилі свого сина. Фото: Суспільне Запоріжжя

Максим Лях – військовослужбовець з Дніпропетровщини, який від початку повномасштабної війни, не маючи військового досвіду, добровільно став на захист країни. Більше року він воював на найгарячіших напрямках. Загинув Максим під час оборони міста Бахмут у травні 2023 року. Йому було 23 роки. У запорізькому "Січовому колегіумі", де навчався хлопець, зробили меморіал в пам’ять про загиблих, серед них є і фото Максима. А у вересні бійцю посмертно присвоїли звання Героя України.

Мати Максима Лілія Лях на могилу свого сина приходить чи не щодня. Хлопець пішов на війну добровольцем разом із молодшим братом — розповідає жінка:

"В 20 числах квітня вони мене посадили: "Мама, ми 9 квітня вже написали заяву – Правий сектор. Ти нічого вже не зробиш. Нам 23 треба бути в частині".

З 2015 по 2017 рік хлопець навчався у Запорізькій спеціалізованій школі-інтернаті "Січовий колегіум". У школі зробили меморіал в пам’ять про загиблих учнів та вчителів, серед них і фото Максима Ляха.

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Плртрет Максима на меморіалі в пам’яті про загиблих у Січовому колегіумі. Фото: Суспільне Запоріжжя

Хлопець був сильним духом, завжди мав свою думку та відстоював її — згадує його класна керівниця Ольга Салякіна:

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Ольга Салякіна, кламна керівниця Максима. Фото: Суспільне Запоріжжя
"Була акція, ми саджали калину на подвір’ї нашої школи. Я, як класний керівник і вихователь, і його мама Лілія. І саме тоді, в той час, в той день вона сказала: “Я хочу привезти портрет Максима”. І вона нам його залишила.

Першу вищу освіту Максим здобув у Запоріжжі, а коли почалася повномасштабна війна, був студентом Польського вишу. Перебуваючи в академвідпустці мав змогу виїхати за кордон, але твердо вирішив стати на захист країни — розповідає Лілія:

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Лілія Лях, мати загиблого. Фото: Суспільне Запоріжжя
"Він сказав: "Ми нікуди виїжджати не будемо. Ми будемо воювати. Це наша країна, наша земля і ми звідси нікуди не поїдемо".

За словами Лілії, її сини воювали на Донецькому та Луганському напрямках. Цьогоріч у квітні Максиму вперше за рік дали відпустку:

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Лілія Лях, мати загиблого. Фото: Суспільне Запоріжжя
"Він був 9 днів вдома. Він наче прощався. Він наче розумів, що щось станеться".

У травні під час боїв у Бахмуті, брат Максима Іван дістав поранень:

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Прапор, з яким сини Лілії обороняли Бахмут. Фото: Суспільне Запоріжжя
"Коли отримав Іван поранення, це було десь на вулиці, був дуже артобстріл сильний і Максим пішов по артобстрілу цьому. Витягнув його, Іван був без свідомості".
"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Могила військовослужбовця Максима Ляха. Фото: Суспільне Запоріжжя

Тоді Максим надав брату першу медичну допомогу та був поряд, доки не приїхала евакуація. Разом із ним міг виїхати з напівоточеного міста, втім, вирішив залишитися — розповідає Лілія. За три дні Максим загинув від рук снайпера.

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Лілія Лях, мати загиблого, на могилі свого сина. Фото: Суспільне Запоріжжя

"В мене немає розуміння, я все ще на нього чекаю" Лілія Лях, мати загиблого

29 вересня Максиму Ляху присвоїли звання Герой України посмертно, а також відзначили орденом "Золота Зірка".

"Я все ще на нього чекаю". Історія загиблого військовослужбовця Максима Ляха
Військовослужбовць Максим Лях. Фото: Суспільне Запоріжжя

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок