2 вересня 1996 року президентом Леонідом Кучмою видано Указ "Про грошову реформу" в Україні. Це надзвичайна подія для України, в результаті якої створено один з невід'ємних атрибутів державності — національну валюту, яка поступово замінила старі карбованці. Суспільне розповідає цікаві факти про гривню.
1. Перші гривні видрукувані в Канаді
Ухвалений 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. 14 листопада 1991 року Президія Верховної ради прийняла постанову "Про національну валюту в Україні", яка передбачала ввести в обіг гривню вже у першому півріччі 1992-го.
Обладнання для друку грошей Україна не мала, тож щойно призначений послом в Канаді Левко Лук'яненко попросив про допомогу діаспору. Як наслідок, перші гривні за часів незалежності України були видрукувані у Канаді компанією Canadian Bank Note Company (номіналом від однієї до двадцяти). Однак в обіг в Україні з 1992 року все ж було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, – карбованець, або купоно-карбованець.
Наразі ж гривня повністю друкується в Україні.
2. Спочатку була прикраса
Гривня є однією з найдавніших грошових одиниць у Європі, тому що сягає своїм корінням ще праслов’янських часів.
ЕтимологиЕтимологія – розділ мовознавства, що вивчає походження слів. вважають, що слово "гривня" походить від старослов'янського "гривна", яке означало намисто або браслет. В історичний період до Київської Русі існувала прикраса "шийна гривна" – золотий обруч, прикрашений коштовним камінням, який носили на шиї. Наявність такої прикраси свідчила про певний високий статус людини у суспільстві. "Гривнями" іноді ще називали металеві медальйони.
У Київській Русі ж "гривна" спочатку була ваговою, а пізніше й лічильної одиницею. У ваговій гривні зважували срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривня відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні – ромбоподібні злитки вагою близько 164 грами. Ромбоподібна форма злитку сьогодні є логотипом Національного банку України.
3. Символ
Графічний знак для позначення української валюти Національний банк України затвердив 1 березня 2004 року.
Символ гривні складається з двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери "г", яка позначає першу букву в слові "гривня". Другий же елемент – дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.
Символ гривні є майже ідентичним до символу половини давньоримської одиниці ваги – секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисок – у символу гривні їх дві, у давньоримської одиниці маси – одна.
4. Мільйони на утилізацію
У 2019 році Нацбанк утилізував 702,4 млн банкнот на 68,1 млрд гривень. Щорічно ж НБУ через фізичну зношеність вилучає близько 700 млн банкнот усіх номіналів, що складає близько чверті від загальної кількості банкнот в обігу.
У 2018 році НБУ утилізував 663,0 млн штук, у 2017-му – 749,2 млн (22,5% від загальної кількості банкнот в обігу), у 2016-му – 795,7 млн штук (26,7% від загальної кількості банкнот в обігу).
5. Повернення майже за 100 років
У ХХ столітті гривня вводилась в обіг двічі. Вперше в 1918 році, вдруге – у 1996-му. Центральна рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 "шагів" і дорівнювала 1/2 карбованця.
Упродовж 1918 року в Берліні видрукували банкноти номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, намалював Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут.
В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – образ "молодої України" у вигляді дівочої голови у вінку.
6. Леся Українка – єдина та найпопулярніша жінка на гривні
Станом на 1 квітня 2021 року на одного українця припадало 70 банкнот і 153 оборотні монети. Всього в обороті було понад 500 мільярдів гривень. Найпоширенішою в Україні є 200-гривнева купюра із зображенням української поетеси Лесі Українки – їх 23,7% від загальної кількості.
Леся Українка – єдина представниця жіночої статі, яку вшанували зображенням на українських грошових знаках. На другому місці за поширеністю знаходиться 100-гривнева банкнота з портретом українського поета і художника Тараса Шевченка. Найрідше зустрічаються в обороті купюри 10-гривневого номіналу з Іваном Мазепою і 20-гривневого з Іваном Франком.
7. Незламна гривня
Папір, на якому друкують гроші, повинен мати високу зносостійкість. Для вимірювання цього показника на Фабриці банкнотного паперу застосовується особливий норматив – кількість подвійних згинань. Для гривні (як і для будь-якої іншої валюти) цей показник становить 4 тис.
Фактично це і є "гарантійний пробіг" для кожної купюри. Папір на відповідність цим критерієм перевіряють у фабричній лабораторії за допомогою механізму, який багаторазово згинає і розгинає зразок. На випробування одного зразка зазвичай йде близько 45 хвилин.
8. Де народжується гривня
Життєвий цикл кожної української купюри починається на Фабриці банкнотного паперу НБУ в місті Малин (Житомирська область). Тут виробляють листи для подальшого друку грошей. За один день на фабриці виготовляють паперу достатньо для друку 9 млн банкнот.
Завдання фабрики в Малині – створити основу для гривень з базовими елементами безпеки (водяним знаком і захисною стрічкою, вставленої всередину банкноти). Після цього листи вважають, упаковують і перевозять на Банкнотно-монетний двір НБУ в Києві. Всі зображення наносяться на гривню вже там.
9. Гривня дешевше копійки
Купюри швидко зношуються. Одна банкнота іноді не витримує і року. А монета служить до 20 років. Але відмовлятися від паперових грошей поки не збираються, адже їх друк набагато дешевше карбування монет. Виготовлення 1 копійки коштує 16-18 копійок. А друк однієї гривні – приблизно 12 копійок. Найдорожча купюра з сучасними захисними елементами обходиться НБУ в 60 копійок.
10. Випуск купюри займає місяць
Українські валютні верстати друкують 40 банкнот в секунду, 40 млн купюр на рік. Але виготовлення кожної окремої банкноти – складний процес.
Процедура починається з переробки бавовни – очищення, відбілювання, варіння і прання сировини. Головне завдання – зберегти структуру волокна. Від неї залежить міцність купюр і чіткість захисних знаків
Після цього мильну на дотик целюлозу накручують на барабани, які за допомогою тиску перетворюють її в щільний папір. Залишаючи на полотні водяні знаки завдяки спеціальному рельєфу на поверхні валиків.
Пізніше папір ущільнюють, щоб в товщі аркуша помістилася захисна стрічка. На цьому функції банкнотної фабрики закінчуються – ретельно перелічені та упаковані листи перевозять на Монетний двір.
Там її доповнять цифрами та зображеннями, надрукованими райдужним, трафаретним, орловським і іншими способами. Крім того, на кожну купюру завдадуть унікальні 9-значні номери. Готові листи за допомогою спеціального верстата розріжуть на банкноти та герметично упаковують.
11. Скільки "живе" гривня
Дрібні купюри номіналів 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, тому НБУ міняє їх на нові(У зв'язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн різних купюр).
Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більше.
12. Десятки дизайнів гривні так і не були втілені у життя
Під час грошової реформи 1996 року в обіг були введені банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. Але підготовка до виготовлення національних грошових знаків почалася ще до проголошення незалежності, у квітні 1991 року. Тоді провели конкурс на ескіз дизайну валюти – кращою визнали роботу художника-графіка Василя Лопати та дизайнера Бориса Максимова. Їм і доручили розробити дизайн для перших банкнот.
Художник у своєму задумі обмежений рамками, обумовленими виробничим процесом і технологічними особливостями. До того ж на кожній гривні має залишитися місце для захисних елементів. Тому десятки дизайнів так і не побачили світ – у 2021 році Музей грошей Національного банку України поділився ескізами банкнот номіналом 50, 100 і 200 гривень, що не були надруковані та введені в обіг.
13. Гривня. Зроблена в Україні
У березні 2016 року Нацбанк вирішив відзначити 20-річчя національної валюти новим етапом її історичного розвитку – папір для гривні почали робити з українського льону.
Українські фахівці вже давно замислювалися над доцільністю використання у банкнотному папері інших рослинних натуральних волокон, крім бавовни. Головною причиною була вартість вітчизняної лляної сировини, яке помітно нижча за імпортоване бавовняне волокно.
Крім того, волокна льону міцніші в порівнянні з бавовною, тому такий папір буде більш зносостійкий. А в Нацбанку звертають увагу і на те, що використання українського льону – це ще й підтримка вітчизняного сільгоспвиробника.
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
