Від прикраси до валюти. Чотирнадцять цікавих фактів про гривню

Від прикраси до валюти. Чотирнадцять цікавих фактів про гривню

Від прикраси до валюти. Чотирнадцять цікавих фактів про гривню Суспільне

2 вересня 1996 року президентом Леонідом Кучмою видано Указ "Про грошову реформу" в Україні. Це надзвичайна подія для України, в результаті якої створено один з невід'ємних атрибутів державності — національну валюту, яка поступово замінила старі карбованці. Суспільне розповідає цікаві факти про гривню.

1) Перші гривні видрукувані в Канаді

Ухвалений 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. 14 листопада 1991 року Президія Верховної ради прийняла постанову "Про національну валюту в Україні", яка передбачала ввести в обіг гривню вже у першому півріччі 1992-го.

Обладнання для друку грошей Україна не мала, тож щойно призначений послом в Канаді Левко Лук'яненко попросив про допомогу діаспору. Як наслідок, перші гривні за часів незалежності України були видрукувані у Канаді компанією Canadian Bank Note Company (номіналом від однієї до двадцяти). Однак в обіг в Україні з 1992 року все ж було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, – карбованець, або купоно-карбованець.

Наразі ж гривня повністю друкується в Україні.

2) Спочатку була прикраса

Гривня є однією з найдавніших грошових одиниць у Європі, тому що сягає своїм корінням ще праслов’янських часів.

ЕтимологиЕтимологія – розділ мовознавства, що вивчає походження слів. вважають, що слово "гривня" походить від старослов'янського "гривна", яке означало намисто або браслет. В історичний період до Київської Русі існувала прикраса "шийна гривна" – золотий обруч, прикрашений коштовним камінням, який носили на шиї. Наявність такої прикраси свідчила про певний високий статус людини у суспільстві. "Гривнями" іноді ще називали металеві медальйони.

Срібна гривна Київської Русі

Срібна гривна Київської Русі (XI–XIII ст.)

У Київській Русі ж "гривна" спочатку була ваговою, а пізніше й лічильної одиницею. У ваговій гривні зважували срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривня відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні – ромбоподібні злитки вагою близько 164 грами. Ромбоподібна форма злитку сьогодні є логотипом Національного банку України.

3) Символ

Графічний знак для позначення української валюти Національний банк України затвердив 1 березня 2004 року.

Символ гривні складається з двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери "г", яка позначає першу букву в слові "гривня". Другий же елемент – дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.

Символ гривні є майже ідентичним до символу половини давньоримської одиниці ваги – секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисок – у символу гривні їх дві, у давньоримської одиниці маси – одна.

4) Мільйони на утилізацію

У 2019 році Нацбанк утилізував 702,4 млн банкнот на 68,1 млрд гривень. Щорічно ж НБУ через фізичну зношеність вилучає близько 700 млн банкнот усіх номіналів, що складає близько чверті від загальної кількості банкнот в обігу.

У 2018 році НБУ утилізував 663,0 млн штук, у 2017-му – 749,2 млн (22,5% від загальної кількості банкнот в обігу), у 2016-му – 795,7 млн штук (26,7% від загальної кількості банкнот в обігу).

5) Повернення майже за 100 років

У ХХ столітті гривня вводилась в обіг двічі. Вперше в 1918 році, вдруге – у 1996-му. Центральна рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 "шагів" і дорівнювала 1/2 карбованця.

Гривня зразка 1918 року

Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року друку

Упродовж 1918 року в Берліні видрукували банкноти номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, намалював Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут.

В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – образ "молодої України" у вигляді дівочої голови у вінку.

6) Найкрасивіша

У 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала українську гривню однією з п'яти найкрасивіших валют світу. Крім неї, в компанії призерів опинились австралійський та американський долари, євро і болгарський лев.

Фахівці розглянули понад 50 валют світу. Критеріями конкурсу були не лише естетичне оформлення грошових знаків, їхня платоспроможність і банківське забезпечення – також брали до уваги й історичне значення особистостей та архітектурних споруд, які зображені на банкноті.

7) Леся Українка – єдина та найпопулярніша жінка на гривні

Станом на 1 квітня 2021 року на одного українця припадало 70 банкнот і 153 оборотні монети. Всього в обороті було понад 500 мільярдів гривень. Найпоширенішою в Україні є 200-гривнева купюра із зображенням української поетеси Лесі Українки – їх 23,7% від загальної кількості.

Леся Українка – єдина представниця жіночої статі, яку вшанували зображенням на українських грошових знаках. На другому місці за поширеністю знаходиться 100-гривнева банкнота з портретом українського поета і художника Тараса Шевченка. Найрідше зустрічаються в обороті купюри 10-гривневого номіналу з Іваном Мазепою і 20-гривневого з Іваном Франком.

Від прикраси до валюти. Шість цікавих фактів про гривню

В масовій культурі побутує міф, що 200 гривень є переможцем світового конкурсу краси серед банкнот. На жаль, це не так (але вона однаково гарна).

8) Незламна гривня

Папір, на якому друкують гроші, повинен мати високу зносостійкість. Для вимірювання цього показника на Фабриці банкнотного паперу застосовується особливий норматив – кількість подвійних згинань. Для гривні (як і для будь-якої іншої валюти) цей показник становить 4 тис.

Фактично це і є "гарантійний пробіг" для кожної купюри. Папір на відповідність цим критерієм перевіряють у фабричній лабораторії за допомогою механізму, який багаторазово згинає і розгинає зразок. На випробування одного зразка зазвичай йде близько 45 хвилин.

9) Де народжується гривня

Життєвий цикл кожної української купюри починається на Фабриці банкнотного паперу НБУ в місті Малин (Житомирська область). Тут виробляють листи для подальшого друку грошей. За один день на фабриці виготовляють паперу достатньо для друку 9 млн банкнот.

Завдання фабрики в Малині – створити основу для гривень з базовими елементами безпеки (водяним знаком і захисною стрічкою, вставленої всередину банкноти). Після цього листи вважають, упаковують і перевозять на Банкнотно-монетний двір НБУ в Києві. Всі зображення наносяться на гривню вже там.

Від прикраси до валюти. Сім цікавих фактів про гривнюНБУ

Більшість процесів на Фабриці банкнотного паперу автоматизовані, але без участі людини все одно не обійтися – іноді брак може помітити тільки людина.

10) Гривня дешевше копійки

Купюри швидко зношуються. Одна банкнота іноді не витримує і року. А монета служить до 20 років. Але відмовлятися від паперових грошей поки не збираються, адже їх друк набагато дешевше карбування монет. Виготовлення 1 копійки коштує 16-18 копійок. А друк однієї гривні – приблизно 12 копійок. Найдорожча купюра з сучасними захисними елементами обходиться НБУ в 60 копійок.

11) Випуск купюри займає місяць

Українські валютні верстати друкують 40 банкнот в секунду, 40 млн купюр на рік. Але виготовлення кожної окремої банкноти – складний процес.

Процедура починається з переробки бавовни – очищення, відбілювання, варіння і прання сировини. Головне завдання – зберегти структуру волокна. Від неї залежить міцність купюр і чіткість захисних знаків

Після цього мильну на дотик целюлозу накручують на барабани, які за допомогою тиску перетворюють її в щільний папір. Залишаючи на полотні водяні знаки завдяки спеціальному рельєфу на поверхні валиків.

Пізніше папір ущільнюють, щоб в товщі аркуша помістилася захисна стрічка. На цьому функції банкнотної фабрики закінчуються – ретельно перелічені та упаковані листи перевозять на Монетний двір.

Там її доповнять цифрами та зображеннями, надрукованими райдужним, трафаретним, орловським і іншими способами. Крім того, на кожну купюру завдадуть унікальні 9-значні номери. Готові листи за допомогою спеціального верстата розріжуть на банкноти та герметично упаковують.

Від прикраси до валюти. Сім цікавих фактів про гривнюНБУ

Водяний знак і захисна стрічка – базовий захист гривні.

12) Скільки "живе" гривня

Дрібні купюри номіналів 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, тому НБУ міняє їх на нові(У зв'язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн різних купюр).

Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більше.

13) Десятки дизайнів гривні так і не були втілені у життя

Під час грошової реформи 1996 року в обіг були введені банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. Але підготовка до виготовлення національних грошових знаків почалася ще до проголошення незалежності, у квітні 1991 року. Тоді провели конкурс на ескіз дизайну валюти – кращою визнали роботу художника-графіка Василя Лопати та дизайнера Бориса Максимова. Їм і доручили розробити дизайн для перших банкнот.

Художник у своєму задумі обмежений рамками, обумовленими виробничим процесом і технологічними особливостями. До того ж на кожній гривні має залишитися місце для захисних елементів. Тому десятки дизайнів так і не побачили світ – у 2021 році Музей грошей Національного банку України поділився ескізами банкнот номіналом 50, 100 і 200 гривень, що не були надруковані та введені в обіг.

Від прикраси до валюти. Дванадцять цікавих фактів про гривню

У Нацбанку розповіли, що зараз над розробкою дизайну банкнот працює колектив з десяти художників-дизайнерів.

14) Гривня. Зроблена в Україні

У березні 2016 року Нацбанк вирішив відзначити 20-річчя національної валюти новим етапом її історичного розвитку – папір для гривні почали робити з українського льону.

Українські фахівці вже давно замислювалися над доцільністю використання у банкнотному папері інших рослинних натуральних волокон, крім бавовни. Головною причиною була вартість вітчизняної лляної сировини, яке помітно нижча за імпортоване бавовняне волокно.

Крім того, волокна льону міцніші в порівнянні з бавовною, тому такий папір буде більш зносостійкий. А в Нацбанку звертають увагу і на те, що використання українського льону – це ще й підтримка вітчизняного сільгоспвиробника.

Читайте також

"Дожити до пенсії". Як побороти інфляцію

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди