Президент Володимир Зеленський заявив, що 17 жовтня Верховна рада схвалила "необхідне для початку переговорів із Євросоюзом" рішення стосовно PEP.
Про це глава держави повідомив під час відеозвернення.
"Закон про політично значущих осіб — politically exposed persons (PEP) — ухвалено. Очікую текст закону на підпис", — сказав Зеленський.
Президент зазначив, що завдання залишається незмінним — "цього року бути готовими відкрити переговори щодо членства України в ЄС".
"Українську частину роботи для цього виконуємо і виконаємо. Політичного рішення про початок перемовин очікуємо від лідерів країн Євросоюзу", — наголосив глава держави.
Зеленський розповів, що 17 жовтня провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому обговорили ключові воєнні та зовнішньополітичні питання.
"Нарада з керівником ГУР. Тривала. Щодо ключових ризиків. Відповідаємо на кожен ризик, кожну загрозу. Потужно відповідаємо", — продовжив президент.
Глава держави також вказав, що міністр фінансів Сергій Марченко поінформував про зустрічі та перемовини з керівниками міжнародних фінансових інституцій.
"Нещодавно відбулися щорічні збори МВФ та Світового банку. Важлива увага до України. І важливий висновок, який є в багатьох партнерів, у різних лідерів та інституцій: глобальна стабільність, глобальна безпека, розвиток світової економіки прямо повʼязані з тим, що російська агресія проти України повинна завершитися, завершитися справедливо — відновленням міжнародного порядку, повною силою міжнародного права", — пояснив Зеленський.
Окрім цього, президент заявив, що провів підсумкову нараду щодо роботи Конгресу місцевих та регіональних влад України у 2023 році.
"Це важливий і результативний майданчик прямої комунікації з громадами та розв'язання нагальних питань, які є в регіонах, взаємодії місцевої влади з усіма структурами центральної влади, з урядом, а також Верховною Радою. Я вдячний усім, хто активно працює в межах Конгресу. Зокрема щодо того, що стосується відновлення та підготовки до зими", — наголосив глава держави.
Водночас Зеленський додав, що роботу Конгресу варто розширити на більший спектр питань: щодо соціальної сфери, зв'язку, створення робочих місць і багатьох інших речей, які важливі людям по всій країні.
"І фронт. Воїни. Наші бригади. 54 окрема механізована бригада, 68 окрема єгерська бригада, 25 окрема повітрянодесантна бригада — це Лиманський напрямок. І Соледарський напрямок: 92 окрема штурмова бригада та 93 окрема механізована бригада "Холодний Яр". Дякую вам, воїни", — підсумував президент.
Рада ухвалила довічний моніторинг високопосадовців
Верховна рада 17 жовтня в цілому ухвалила законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person, політично значущих осіб). "За" проголосували 276 парламентарів.
Головне нововведення проєкту: відтепер топпосадовці матимуть статус PEP не 3 роки, а, фактично, довічно. Законопроєкт посилює відповідальність суб'єктів первинного фінмоніторингу (банків тощо) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.
У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики вказала, що це рішення — останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
Хто такі політично значущі особи (PEP)
Політично значущі особи (PEP) — особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо. Повний перелік таких посад в Україні є в законі про фінансовий моніторинг ("Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення") у статті 1.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
26 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
