У Харкові на Алеї Слави поховали 35-річного військового Юрія Красюка, який загинув у 2022 році. Тоді у складі 24-ї бригади Короля Данила він звільняв Херсонщину та потрапив під артилерійський удар. Тіло мобілізованого харків’янина побратими змогли забрати через місяць, до 15 жовтня воно пролежало в морзі у Кривому Розі.
Юрія Красюка поховали у Харкові через рік після його загибелі
Юрія мобілізували у квітні 2022 року, і він до 1 жовтня служив у складі 24-ї бригаді, каже його дружина Катерина Балабай.
Чоловік раніше не був знайомий з військовою справою, проте пішов служити, розповідає Катерина. Він був стрільцем, мав звання старшого солдата.
"Я постійно була з ним на зв’язку, вони якраз звільняли Херсон. 30 вересня ми ще спілкувалися, а вже 1 жовтня не змогли зв’язатися. 5 жовтня мені принесли сповіщення, що він зник безвісти. Цей статус чоловік мав упродовж року. Виявилося, у Херсонській області був обстріл, хлопців накрило, але їх ще місяць не могли звідти забрати. Відтоді весь цей час він був у морзі Кривого Рогу", — говорить дружина Юрія.
Дружина Юрія Красюка розповідає, що медики довго не могли зробити ДНК-експертизу
Коли знайшли тіло Юрія Красюка, Катерину не запрошували його ідентифікувати, говорить дружина загиблого.
"Я так розумію, що вже не було сенсу. По них же гатили всім чим можна, і вже неможливо було впізнати тіло. І тільки пів місяця тому ми нарешті отримали підтвердження за допомогою ДНК-експертизи. Її з різних причин не могли зробити — то співробітники на лікарняному, то хтось пішов у відпустку. І таким чином минув рік", — каже Катерина Балабай.
Катерина розповідає, що постійно "тероризувала" прокурора, щоб прискорили процес, проте цього не сталося.
"Ти розумієш, хто в цьому винен, ти розумієш, чому воно так довго, але прийняти ти цього не можеш. Я спілкувалася з жінкою, у якої син зник безвісти. Запитую: "А як ви живете з цим? А вона каже: "Хіба то життя? І я з нею згодна", — говорить дружина загиблого.
"Працював кінооператором, був дуже відповідальним та чесним": спогади про Юрія Красюка
Катерина Балабай розповідає, що Юрій Красюк до повномасштабної війни працював кінооператором, давно цим займався.
"Можна сказати, що це була справа всього його життя, але виявилося, що справа всього життя інша — захист Батьківщини. Він не міг не знімати, завжди щось класне робив. Засмучувався, якщо в нього щось не виходило. Він намагався працювати максимально. Коли знімали дітей, приносив їм смаколики. Знімав і тут же носив ці смаколики, банани їм роздавав", — говорить Балабай.
Володимир Скорик познайомився з Юрієм на одному з телеканалів майже 15 років тому. Каже, пізніше запросив чоловіка до своєї студії робити відеопрезентації.
"Ми разом знімали та монтували. Сидиш ночами на монтажі, терміни "горять". Багато було з’їдено, випито, проговорено багато слів. Ми тоді знімали презентаційні ролики для промислових підприємств. Це дуже гідна людина, дійсно, людина з великої букви. Я завжди міг на нього покластися. Він дуже відповідальним, чесним. Юра був наче моїм підлеглим, але в першу чергу — моїм другом", — говорить Володимир Скорик.
Дружина Юрія Красюка планує випустити фільм про зниклих безвісти бійців з 24-ї бригади, в якій служив її чоловік
Дружина Юрія — режисерка. Вона запросила оператора зафільмувати похорон чоловіка. Каже, це буде частина документального фільму про зниклих безвісти з бригади Юрія.
"Коли я чекала на Юрка, просто сходила з розуму. Мені потрібна була підтримка, і я почала шукати жінок з такими ж проблемами, як у мене. Тоді дізналася, що їх нереально багато. Ми познайомилися, і я почала робити документальний фільм. У них історії просто неймовірні", — каже дружина загиблого військового.
Для фільму Катерина записала інтерв’ю з дружинами зниклих безвісти бійців, переважно з 24-ї бригади. Випустити фільм режисерка планує на початку 2024 року.
Дружина Юрія Красюка каже, що їй передали прапор від президента та Головнокомандувача ЗСУ. Коли трохи земля всядеться, вона планує його повісити на могилі у чоловіка.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
