Мінометник з Дніпра Анатолій Кузьмін, який лікується в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні, мріє зійти на Говерлу та знову керувати автівкою. Військовослужбовець отримав поранення на передовій 1 вересня 2023 року.
Про свій бойовий шлях та плани після одужання боєць розповів Суспільному.
До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Анатолій Кузьмін упродовж чотирьох років працював барменом. Зараз є військовослужбовцем 93 окремої механізованої бригади. Анатолій пройшов військові навчання у Великій Британії, а згодом — на Львівщині. Боєць пригадує свій перший бій на Бахмутському напрямку.
"Перший мій виїзд — всі казали, що буде страшно. Я приїхав. Поруч за 50 м був приліт. Ми 15 хвилин були на позиції, і я не можу сказати, що відчував страх. Тобто ти знаєш, що треба виконувати завдання — ти виконуєш. Коли повертаєшся, тоді все аналізуєш, усвідомлюєш", — говорить Анатолій Кузьмін.
У підрозділі військовослужбовець працював з міномета калібру 120 мм та 82 мм. У зоні бойових дій він провів два місяці. Боєць пригадує, як 1 вересня 2023 року у бліндаж влучила російська міна. Того дня загинув його побратим.
"Я не міг собі накласти турнікет. Ні на ногу, ні на руку. В мене висіла рука. Я кричу: "Допоможіть!" Всі — контужені, один полеглий побратим в мене на руках. Один з бійців наклав два турнікети й мені допомогли дійти до евакуаційного транспорту", — каже боєць.
З машини Анатолій зателефонував своїй дівчині Олександрі.
"Я беру телефон. Він каже: "Я — поранений, мене везуть у лікарню. Все нормально, не переживай". Зв'язок переривається, він — на гучномовці, бо хтось дав йому телефон. Все торохтить, нічого не чути, нічого не зрозуміло, я — в шоку", — розповідає Олександра Ус.
Зараз Анатолій Кузьмін перебуває в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Чоловік каже: радий, що медикам вдалося зберегти його руку, адже побоювався, що її ампутують.
"Буду бігати. А з рукою ситуація поки що незрозуміла. Там потрібна важка операція — нарощення суглобів, кісток. У мене рука наразі на 12 см коротша. Всі були у шоку, коли я трошки пальчиками порухав, бо вони бачили цю рану, вони бачили, що там немає ліктя, немає нервів", — каже воїн.
Попереду на Анатолія Кузьміна чекає складна операція за кордоном та тривала реабілітація. Опісля боєць мріє піднятися на Говерлу та продовжити військову службу.
"Хочу на Говерлу піднятися дуже сильно та й далі продовжувати служити. Просто вже в бойових не зможу брати участь", — говорить Анатолій Кузьмін.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
