25-го жовтня виборці Рівненщини, як і України загалом, будуть обирати депутатів сільських, селищних, районних та обласних рад. А ще – сільських, селищних та міських голів. У 2020-му іноді важко зрозуміти усі зміни, які впровадила влада у виборчий процес, додає певної складності і завершальний процес децентралізації.
Через укрупнення районів зменшилась і кількість рад, тобто вибори відбуватимуться до чотирьох рад: Рівненської, Сарненської, Вараської та Дубенської. А загалом вибори пройдуть у 64 громадах. Суспільне попросило спеціалістів пояснити, що і як змінилось для кандидатів та виборців.
Населення має значення
Пропорційна система виборів депутатів за відкритими списками буде у містах і громадах, де більше ніж 10 тисяч виборців. Тобто там кандидати висуватимуться лише від партій. Це означає, що голосувати потрібно буде і за партію, і за конкретного кандидата у ній.
"В нас таких громад буде 17, і безпосередньо чотири районних і одна обласна рада – саме за пропорційною системою будуть відбуватись вибори", – каже керівник обласної виборчої комісії Василь Курилас.
Щодо виборів депутатів сільської, селищної та міської ради у територіальних громад, де проживає до 10 тисяч виборців, то процес проходитиме за мажоритарною системою відносної більшості з обранням не менше двох і не більше чотирьох депутатів в одному окрузі. Кандидат може бути як самовисуванцем, так і йти від політичної партії.
"Це найбільш наближена до виборця система, де в більшості вона вже знайома. Однак, буде інша система округів. Замість округів по кількості складу ради в нас буде десь в середньому 7-8 округів в межах громад до 10 тисяч і більше", – уточнює Курилас.
Вибори сільських, селищних та міських голів у населених пунктах, де більше ніж 75 тисяч виборців, будуть відбуватись за мажоритарною системою абсолютної більшості.
"Кандидат повинен набрати 50% голосів виборців +1 для того, щоб перемогти в першому турі. Якщо кандидат цього не робить, то двоє кандидатів, які набрали найбільше голосів, переходять в другий тур", – розповідає координатор рівненської громадянської мережі "Опора" Михайло Балик.
Вибори сільських, селищних та міських голів у населених пунктах, де менше 75-ти тисяч виборців, будуть відбуватись за мажоритарною системою відносної більшості.
"Один кандидат повинен набрати відносну кількість голосів виборців за іншого, тобто перемагає той, що набрав більшу кількість голосів", – додає Балик.
Правила для майбутніх голів і мерів
Якщо це кандидат на посаду мера у місті, де населення менше за 75 тисяч, то висуванець може балотуватись депутатом до ради громад (або міська) та обласної ради. Де виборців понад 75 тисяч – кандидат має право балотуватись лише в міськраду.
"Якщо говорити про кандидатів-депутатів, то закон фіксує можливість балотуватись у два рівня рад, тобто в сільську і районну можна, а у дві сільських – ні", – каже голова ОВК Василь Курилас.
Кандидатам у мери заборонено бути кандидатом у депутати за партійними списками більше, ніж у два рівні рад. А також бути кандидатом на посаду голови більше однієї громади та одночасно бути самовисуванцем та кандидатом від партії.
Застава
Щодо грошової застави, то вона також різниться. Для кандидатів у депутати, де населення менше 10 тисяч – це 20% мінімальної заробітної плати за кандидата, а це 944,60 гривень. Якщо виборців більше 10 тисяч, то сума буде більшою і розрахунок буде вестись таким чином: чотири мінімальні заробітні плати (18892 гривні) помножені на кожні 90 тисяч виборців.
Для кандидатів на сільських, селищних та міських голів, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч, грошова застава складає одну мінімальну заробітною плату – 4723 гривні. У кандидата на посаду міського голови розрахунок буде чотири мінімальні заробітні плати (18892 гривні) помножені на кожні 90 тисяч виборців.
Новинки і "залежність"
Законодавець також увів нові поняття та можливості у Виборчий кодекс. Наприклад, з'явилась можливість відкликання сільського, селищного та міського голови двома способами:
- за народною ініціативою, тобто якщо за це проголосувала відповідна рада простою більшістю голосів у випадку, якщо голова громади є самовисуванцем.
- якщо було прийнято рішення вищого керівного органу партії, місцева організація якої висунула кандидата на посаду.
Імперативний мандат – це, фактично, механізм, який буде мати політична партія, місцева рада щодо припинення повноважень голови чи відповідного кандидата. Після відкликання такого депутата обраним вважається наступний зі списку партії. Або ж в окремих випадках – призначатимуть проміжні вибори.
"Ми говоримо про певну залежність. Ми встановлюємо певні рамки, обмеження, це, скажімо, не дозволяє повноцінно, як на мою думку, працювати на громаду. Є тоді залежність від партії – працювати на партію", – додав Курилас.
Старосту обиратиме не виборець
Також у селах виборці тепер не обиратимуть старост на прямих виборах. За словами Василя Куриласа, старосту призначатимуть за поданням відповідно сільського, селищного чи міського голови за подібною процедурою, як призначаються заступники голів. Фактично, це вибори через обраних у ради осіб.
"Повноваження старост будуть визначати саме місцеві ради. Крім того, і межі територій, на які будуть поширюватись повноваження старост, так само будуть визначатись місцевою радою", – каже Курилас.
Гендерна квота
Також запроваджується гендерна квота. Таким чином при формуванні єдиного та територіальних виборчих списків у кожній п'ятірці кожного виборчого списку має бути не менше двох кандидатів іншої статі.
"Гендерна квота – це обов'язкова умова для висування політичних партій кандидатів", – каже "опорівець" Михайло Балик.
Якщо при формуванні єдиного та територіальних виборчих списків кількість кандидатів не є кратною п'яти, тоді кандидати різної статі мають бути включені у список почергово.
Виборча квота та мандат
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія.
Щоб обчислити квоту, потрібно загальну кількість голосів за ті партії, які подолали п'ятивідсотковий бар'єр ділити на кількість мандатів.
Щодо кількості мандатів, то це різниця між загальною кількість місць у раді та сумарною кількість депутатів, які гарантовано отримують мандат. Тобто – це по депутату від кожної політпартії. У Виборчому кодексі зазначено, що бути обраним до ради може кандидат, якщо одержав не менше 25% виборчої квоти.
В списку кандидати до ради розмістяться наступним чином: спочатку ті, що отримали 25% квоти (у порядку зменшення); якщо кандидати отримали однакову кількість голосів, то черговість буде такою, яку під час балотування подала партія. Вже після того, як до ради будуть зараховані кандидати, що пройшли по квоті, то місця, які лишились розподіляють партією.
Таким чином, 25% квоти – це поріг, де відкриті списки від партій стають закритими. Так, як цей відсоток є високим, то виборці своїми голосами практично не зможуть впливати на кандидатів у списку. Тобто політичні партії мають вплив на формування списку кандидатів, що увійдуть до ради.
Терміни
5-го вересня в Україні офіційно стартувала виборча кампанія. У визначені терміни відбудуться конференції місцевих організацій з висування кандидатів, після чого вони можуть подавати документи на реєстрацію. Наступного після реєстрації дня кандидатам дозволяється агітувати за себе. Робити це можна до "дня тиші", тобто до 24-го жовтня.
Бюлетені
25-го жовтня виборці Рівненщини отримають чотири бюлетені. У громадянській мережі "ОПОРА" змоделювали, як виглядатиме бюлетень у виборця, який проживає в громаді, де менше 10-ти тисяч виборців. Для України такий бюлетень – новація.
"Умовно кажучи, бюлетень буде розділений на дві частини: в одній буде вказано партію і перший номер у списку, в іншій будуть вказані кандидати, які висунуті партією у цьому ж регіональному списку," – повідомив координатор громадянської мережі "ОПОРА" на Рівненщині Михайло Балик.
Аби партія потрапила до ради певного рівня, їй необхідно подолати п'ятивідсотковий бар'єр у межах багатомандатного округу.
Що відомо
- Місцеві вибори призначені на 25 жовтня 2020 року. Одночасно на всій території країни виборці обиратимуть представників місцевих органів влади та міських голів.
- У липні 2019-го Верховна Рада підтримала новий виборчий кодекс, тому вибори на місцях відбуватимуться за новою системою.
- Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", у місцевих виборах планують взяти участь 59% українців, але 56% вважають, що після них ситуація у їхньому населеному пункті не зміниться. 27% українців думають, що вибори принесуть зміни на краще, а 8% — гірше.
- Серед членів сільських та селищних територіально-виборчих комісій на Рівненщині 87% – жінки. Такі результати дослідження громадянської мережі "Опора". Серед керівного складу комісій жінок іще більше – 146 проти 13.
