Українській незалежності 29 років. До цієї дати Суспільне підготувало чотири історії про події, які відбулися у Рівному та області влітку 1991-го і відіграли роль у становленні державності та Незалежності України. Історія перша – про відзначення 340-річчя битви під Берестечком.
16 червня 1991-го – 340 років битві під Берестечком. Козаків, полеглих у найбільшому бої визвольної війни українського народу часів Хмельниччини, вшановують у селі Пляшева Радивилівського району (на той час – Червоноармійський район).
Іван Дем'янюк та Мирослава Горобець – у числі ініціаторів та учасників того велелюдного дійства. Разом із журналісткою Суспільного вони переглядають унікальні кадри з цифрового архіву візуальної історії Рівненського товариства "Меморіал".
"Це була велетенська акція. Величезне море людей, до пів мільйона з'їхалося тоді на Берестечко в Пляшеву на це поле битви. Це був надзвичайно емоційний момент", – згадує один з організаторів "Руху" на Рівненщині Іван Дем'янюк.
Саме у 1991-му відкривають пам'ятник загиблим у Берестецькій битві.
Іван Дем'янюк особисто входив до обласної комісії з прийняття пам'ятника.
"Там величезна кількість міліції була. Тому що, по-перше, народу багато з'їхалося і порядок потрібно було підтримувати, по-друге, керівництво держави, голова Верховної ради туди приїхав," – додає Іван Дем'янюк.
Зі сцени виступає Леонід Кравчук: "Незалежно від того, хто з якими гаслами прийшов сьогодні на це святе місце, ми маємо відвоювати суверенність нашої України. Ця думка має для нас сьогодні найвище звучання. Ставши на шлях здобуття, ми не маємо права зійти з нього."
"Там за ним Прищепа (голова обласної ради Петро Купріянович), там Левко Лук'яненко, голова Української Республіканської партії, народний депутат Василь Червоній, покійний, голова нашого "Руху" обласного," – додає Іван Дем'янюк, роздивляючись кадри.
Загалом на захід з'їхались близько 30-ти депутатів Верховної ради України. Зі Сполучених Штатів приїхав Патріарх Української Автокефальної Православної Церкви Мстислав.
Прийшли на захід і комуністи з символікою УРСР.
"Вони хотіли показати, що беруть участь у цих перетвореннях, беруть участь у боротьбі за суверенітет України. Але насправді, це була лицемірна позиція. Тому що вони протягом попередніх двох років якраз не пускали і не давали ці прапори піднімати і притягували наших людей до відповідальності. І народ їм просто показав, що, шановні, вам тут з цією символікою, комуністичною, не місце," – пригадує Іван Дем'янюк.
Традицію вшановувати полеглих у Берестецькій битві відродили у 1989-му році. Тоді уперше на Рівненщині підняли синьо-жовті прапори, заспівали державний гімн, – резюмує Іван Дем'янюк. І це, за його словами, був початок активної, відкритої і безкомпромісної боротьби за незалежність України.
Авторка: Валентина Гордич.
