Підсумки жнив та збір урожаю на Волині: де зберігатимуть та як експортуватимуть

Підсумки жнив та збір урожаю на Волині: де зберігатимуть та як експортуватимуть

Начальник управління агропромислового розвитку Волині Юрій Юрченко
Начальник управління агропромислового розвитку Волині Юрій Юрченко, вересень 2023 рік. Фото: Суспільне Луцьк

На Волині завершилась жнивна кампанія. Аграрії нині думають, як експортувати врожай, де зберігати овочі та скільки вартуватимуть мінеральні добрива і пальне.

З державного та обласного бюджетів підтримка сільгоспвиробникам є, працюють спеціально розроблені грантові програми, – каже начальник обласного управління агропромислового розвитку Волині Юрій Юрченко.

Підсумки жнивної кампанії 2023 та експорт зерна

— Скільки чого посіяли? Скільки зібрали озимих зернових волинські господарники?

На сьогодні в області повністю завершився збір врожаю ранньої зернової групи. Зокрема, на площі майже 270 тисяч гектарів зібрали 950 тисяч тонн зернових в цілому. Найбільше пшениці – 616 тисяч тонн, частина з якої буде експортована. Середня урожайність в нас у цьому році краще, ніж у попередньому. Область буде повністю забезпечена зерном і частину експортуємо.

— Чи вплинула на польові роботи погода?

Дуже волога весна в цьому році, була значна кількість підтоплених територій на початок посівної кампанії. Це змінило хід посівної та загальну структуру. На кінець травня в нас було підтоплено понад 20 тисяч гектарів на північній території області. Там сіяли вже не зернові, а пізню зернову групу, зокрема кукурудзу.

— На календарі – вересень, і це час збору гречки. Скільки господарств на Волині її вирощують та які прогнози щодо врожаю 2023-го року?

Врожай буде. В порівнянні з минулим роком, цьогоріч на третину збільшили площу під гречку і вона становить майже чотири тисячі гектарів. Гречку вирощує 50 господарств. У міру її дозрівання аграрії розпочнуть збір урожаю.

— Які ще пізньостиглі культури чекають на збір?

Ще в нас буде приблизно 50 тисяч гектарів кукурудзи на зерно, зараз збирають кукурудзу, яка буде використана на закладання силосу, для годівлі тварин, і соя.

— Як зберігається зерно? Чи будуються нові зерносховища?

Не дивлячись на воєнний стан, в нас продовжується активно інвестуватися в сільськогосподарську інфраструктуру, проводяться ремонтні роботи та будуються нові зерносховища для зберігання.

В цьому році ми досягли позначки півтора мільйона тонн разового зберігання, що дає змогу зберегти весь урожай. Упродовж багатьох років область збирає не менше півтора мільйона тонн. Сподіваємось, що в цьому році буде така сама кількість продукції, яка буде повністю збережена.

– Експорт продукції. Чи він є і як відбувається логістика? Хто є основним споживачем волинської аграрної продукції?

Після зупинки зернового коридору і початку активних військових дій на півдні країни, значна частина експорту була трансформована на західні кордони. У 2021-му році через територію Волині було експортовано 112 тисяч тонн, минулого року понад 600 тисяч тонн.

За перше півріччя цього року експортовано понад 400 тисяч тонн продукції. Зернова група експортується до країн Азії, Африки через Ягодин в країни ЄС.

Ціни на пальне, міндобрива та сільгосппродукцію

— Чи є у волинських аграріїв дефіцит мінеральних добрив?

Дефіциту мінеральних добрив та засобів захисту рослин ми не спостерігаємо. На сьогодні ціни стабілізувалися, все є в наявності, проблем немає.

— З серпня зросла вартість палива. Станом на сьогодні ціна за літр солярки виросла на понад 30%. Чи вплине це на вартість продукції?

Будь-яке здорожчання сировини впливає на вартість продукції. Проте, навіть попри повернення ПДВ та акцизу, ми на сьогодні маємо на три гривні меншу ціну на опт, ніж була рік тому. Сьогодні гуртова ціна пального в районі 50 гривень, минулого року цієї пори вона була на три гривні більша.

— Картоплю і решту овочів, які входять до борщового набору, ще тільки починають збирати, які прогнози щодо врожаю?

Майже 100% овочевої групи вирощується в господарствах населення. В цьому році посаджено 84 тисячі гектарів картоплі. Очікуємо зібрати понад мільйон тонн. Весь борщовий набір вирощується в населення.

Дефіциту на ринку сьогодні не спостерігаємо. Погодні умови сприяють якісному врожаю. Волинь буде повністю забезпечена продуктом. І ми завжди готові допомагати іншим областям.

Державні програми підтримки аграріїв

– Скільки переробних підприємств працює в області та чи будуються нові?

Переробних підприємств в області є значна кількість. Це більше сотні. Як пекарні, так і сироварні. Сільське господарство і переробні підприємства – це третина валового виробництва області. Вони активно працюють.

Урядом минулого року була прийнята програма щодо модернізації переробних підприємств. Наші підприємства дуже активно цим користаються і на сьогодні Волинь входить в п’ятірку областей, які користуються підтримкою для отримання грантів на модернізацію переробних підприємств, купівлю обладнання, при умові створення робочих місць. Минулого року сім підприємств цим скористалися – було створено понад 150 нових робочих місць.

— Як держава підтримує малих виробників аграрної продукції?

Також є грантова підтримка для створення нових робочих місць для дрібних форм господарювання. Це отримання від 150 до 250 тисяч гривень на розвиток власного бізнесу, при умові створення одного або двох робочих місця. Також учасники бойових дій, або їх родини, можуть отримати до одного мільйона гривень при створенні нових робочих місць.

— Чи діють програми підтримки з обласного бюджету?

В цьому році була прийнята програма підтримки особистих селянських господарств. В області найбільш дієва програма — це пільгове кредитування і понад 500 господарств залучили два мільярди гривень. Це в основному середні та великі підприємства.

Для населення в нас діє програма підтримки дотації на вирощування молодняку великої рогатої худоби. Перше отримання коштів вже відбулось в липні. Майже тисяча людей отримали один мільйон гривень дотації. 1 листопада буде повторна подача документів і ми очікуємо, що люди отримають понад два мільйони гривень з обласного бюджету.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

На початок