Рівнянка Мар'яна Юпаткіна щотижня відвідує могилу загиблого коханого Назара Небожинського та приходить на майдан Незалежності до стенда з його зображенням. Щоразу вона бере собою фільтр-каву, яку колись любив пити Назар.
Такі зустрічі Мар'яна називає "побаченнями".
"Я тобі знову принесла кавуську, однак без солоденького, але солоденьке завжди буде у тебе на кладовищі", — звертається дівчина до загиблого військового.
23-річний Назар Небожинський загинув у березні 2022 року на Чернігівщині.
Мар'яна і Назар познайомилися у 2018 році на першому курсі навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування. Після закінчення бакалаврату хлопець підписав контракт із ЗСУ.
"Я взагалі цього не хотіла, але знала, що йому — як горохом об стіну. Що Назар вирішив — так і буде. Підписав контракт на три роки, проявив себе — і йому дали старшого солдата", — розповіла дівчина загиблого військового.
Мар'яна планувала переїхати у Чернівці, де служив Назар, але не встигла, бо почалася повномасштабна війна.
"Планували, що спочатку надбаємо своє житло, а потім — одружимося. У планах було, що в кінці травня я приїду в Чернівці, шукали квартиру, а там розвивалося б вже. Я була дуже рада, бо в Назара зазвичай були короткочасні плани, а ці — далекоглядні", — згадує дівчина.
Зі слів Мар'яни, Назар майже не розповідав про бойові дії, однак обіцяв розказати все, коли повернеться.
"Я дуже хотіла собаку, французького бульдога, а він казав: «Що це за собаки, які хроплять». За два тижні, напевно, до смерті він пожартував, що купить мені собаку, а собі — якийсь автомат. Були класні плани — все мало бути у майбутньому", — розповіла дівчина.
Взимку 2023 року пара могла б відсвяткувати п'яту річницю стосунків.
Прощання з Назаром Небожинським
Прощання із військовим відбулося 4 квітня 2022 році на майдані Незалежності у Рівному. За інформацією міськради, 30 березня 2022 року Назар Небожинський ціною власного життя врятував 20 воїнів.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україні хлопець служив навідником БМП на Чернігівщині. Він підбив три ворожі "броні", однак остання гармата, яку він знищив, встигла поцілити в нього.
Побратим Дмитро розповів, що Назар загинув, коли українські військові звільняли село від ворога.
"Воювали разом з Назаром. Він дуже хороша людина, бойовий товариш. Вони йшли на село і Назар знешкодив три одиниці бойової техніки, захистив двадцять наших товаришів. Він — герой. Все, що я можу сказати, слів немає", — розповідав Дмитро.
Викладач Національного університету водного господарства та природокористування Микола Пікула зазначав, що Назар був старанним студентом, гарно навчався, завжди брав активну участь у житті вишу:
"Він закінчив бакалаврат, здав вступний в магістратуру на іноземну мову, але пішов на контракт. Я йому кажу: "Назарій, ти ж знаєш", а він каже — ви знаєте, автомобіліста з мене може не вийти, а ось воїни завжди будуть потрібні. Ми ще так посміялися, я кажу: не дай Боже. Він закрив не тільки тих двадцять людей, а і всіх нас".
Назара Небожинського нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня — посмертно.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
