У Кіровоградській області під час воєнного стану подружні пари стали частіше розлучатися. Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану в регіоні Раїса Дайдакулова. За її інформацією, у 2022 році кількість розлучень складала понад 42% щодо зареєстрованих шлюбів. За сім місяців цього року це 60%. З яких причин розходяться пари та як зберегти стосунки, розказав військовий психолог Рустам Тараненко.
У 2022 році у Кіровоградській області зареєстрували 6473 шлюби, 42% з них були розірвані. Цього року ця кількість збільшилась на 20%.
"З початку цього року у Кіровоградській області розлучилися 60% пар від кількості зареєстрованих шлюбів. З року в рік у нас була більш менш стабільна ситуація, але якщо порівнювати з періодом воєнного стану, бачимо, що пари стали розходитися частіше", – говорить Раїса Дайдакулова.
Розірвання шлюбу регулює сімейний кодекс України, каже керівниця відділу ДРАЦСу. Підставою для розлучення є:
- Смерть одного з подружжя;
- Спільна заява, коли немає дітей до 18 років (це питання вирішується лише у ДРАЦСі);
- Заява одного з подружжя;
Якщо пара має спільну згоду та дітей до 18 років, або один із подружжя не бажає розлучатися, то такі справи розглядаються у судді. В умовах воєнного стану, незалежно від прописки, людина має право звернутися до ДРАЦСу на тій території, де вона на сьогодні перебуває.
"Розірвати шлюб можна навіть тоді, коли одне з подружжя виїхало за кордон. Інше питання чи це буде взаємна згода, чи звернення до суду. Згідно з законодавством, справа про розлучення має розглядатися на території тієї держави, де перебуває людина, що подала заяву. Але знову ж таки постає питання щодо визнання цього рішення суду. Я в таких випадках рекомендую звертатися за консультацією до ДРАЦСу".
Чому пари розлучаються?
На Кіровоградщині найчастіше намагаються розлучитися дружини, які залишися вдома, а чоловіки пішли воювати на фронт, говорить військовий психолог Рустам Тараненко. З його слів, повномасштабна війна стала випробуванням для сімей на міцність.
"Впливає на кількість розлучень дистанціювання, тобто те, що сім’я тривалий час не може бути разом. Також військові психологи проводили дослідження і назвали ще одним чинником розпаду сімей подружню зраду та економічні чинники. Є випадки, коли стосунки ще певний час тримаються суто на фінансовому факторі, тому що був розрахунок, що чоловік отримуватиме "казкову" зарплату. Але у зв'язку з обмеженням виплат і без того хиткий шлюб починає руйнуватись".
Людина, яка перебуває у мовах реальних бойових дій, змінюється психологічно, каже психолог. Тому повернення додому навіть на короткий час може бути потрясінням для обох сторін.
"У сім'ях військовослужбовців не завжди партнер, партнерка розуміють до кінця специфіку професійної діяльності. Тому, особливо в умовах війни, це все надто загострюється. Люди просто не витримують ненормованого, шаленого темпу подій, стресування на фоні щоденних втрат. Через це високий відсоток розлучень у сім'ях, де один військовий, а інший цивільний. Те саме стосується і представників правоохоронної сфери".
Як зберегти стосунки?
Щоб зберегти стосунки, у війну чи в мирний час, у сімей має бути взаємоповага, говорить Рустам Тараненко. Якщо говорити про родини, де один з подружжя військовослужбовець, то в області для таких пар є психокорекційні або консультативні групи, які влаштовують психологи.
"Фахівці навчають як поводитися після повернення чоловіка чи дружини додому з фронту. У важких випадках, коли вичерпані усі доступні можливості, варто звертатись до спеціалістів. У Кропивницькому доволі достатньо сімейних консультантів. Наприклад, психологи працюють у міському центрі соціальних служб".
