У сквері поруч з Центральною бібліотекою імені Марка Кропивницького 21 серпня відкрили пам'ятну дошку на честь заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Шевченківської премії Дмитра Кременя. Саме у цей день миколаївцю родом із Закарпаття мало б виповнитися 70, проте його життя обірвалося 2019 року.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла директорка Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Інга Хоржевська.
"Біля нашої бібліотеки є Літературний сквер, йому вже доволі багато років. При плануванні скверу врахували місця на яких у майбутньому можна було б створити інформаційні таблички. Коли 2023 рік Верховна Рада України проголосила роком Дмитра Креміня, то одразу стало зрозумілим, кому повинна бути присвячена дошка", — говорить директорка бібліотеки.
Дмитро Кремінь — це український солдат у мистецтві.
Про творчий шлях поета, його спротив та боротьбу за українське слово розповів син Дмитра Дмитровича, Тарас Кремінь — Уповноважений із захисту державної мови, Народний депутат України восьмого скликання та кандидат філологічних наук.
"Немає універсальних секретів творчості, тому приклад, життєвий шлях і літературна доля мого батька, лауреата Шевченківської преміїДержавна нагорода України, найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.. Уродженець Закарпаття, який корінням вріс у свою рідну землю, він досить органічно влився в наш Причорноморський степовий ландшафт як учитель, як журналіст, і як поет", — говорить Тарас Кремінь.
За словами сина поета, на Миколаївщині 70-80 років українського слова було критично мало. Навчання у школах та університетах здійснювали російською мовою, а збудувати кар'єру російському філологу було набагато легше.
"Батько не зрадив материнській мові, своєму рідному Закарпаттю і, ба більше, став одним із найвідоміших українських поетів в Україні та далеко за її межами. Тому вірне служіння слову, культурі, духовності — це і є один зі штрихів його універсальної творчої обдарованої постаті", — розповідає Тарас Кремінь.
Письменник Дмитро Кремінь в українській літературі представляє покоління 70-80 років. Син Тарас говорить, що батька доволі часто порівнювали із представниками Празької школи та називали його продовжувачем їхніх традицій.
Він зміг створити справжній політичний еліксир, тому що настільки обдаровано писати про Закарпаття і Миколаївщину, взагалі у світовому контексті, міг хіба що тільки він.
Миколаївщина має чотирьох лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — це Микола Вінграновський, Леонід Вишеславський, Михайло Божаткін та Дмитро Кремінь.
"Якщо говорити про книгу "Пектораль", за яку його було нагороджено найвищою в Україні нагородою: Шевченківською премією, то це звичайно скіфські, грецькі мотиви, українська історія, а також експериментальна творчість, якою захоплювався батько бувши молодим поетом — студентом Ужгородського університету", — додає син.
Батько Тараса вирізнявся величезною ерудицією, багатим словниковим запасом, міг читати свої тексти по пам’яті. Коло спілкування поета було настільки різноманітним, що він міг говорити з людьми однією мовою та чути акценти, які до нього доносили.
"Насправді, все що необхідно знати про Дмитра Креміня, є в його творчості. Треба читати й знати, слухати, думати. Сучасному миколаївцю соромно, в принципі, не знати Дмитра Кременя, Валерія Бойченка, Катерину Голубкову, Володимира Пучкова. Тому що, звісно, місто може жити, місто може якось будуватися, але коли в ньому немає поетів, художників, будь-кого ще — це ніколи не буде місто з майбутнім", — говорить директорка Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Інга Хоржевська.
Коли сквер засновували, то в ньому висаджували іменні дерева. Навпроти берези у 2022 році з нагоди Дня міста відкрили пам'ятний знак за авторством Івана Булавицького. Це перша меморіальна дошка встановлена на честь поета Володимира Пучкова. Дерево Дмитра Креміня — це Дуб червоний Канадський.
"Ми одразу планували це робити з Іваном Булавицьким. Кожен трохи вносив свої побажання. І вже потім була готова дошка Дмитру Дмитровичу. Вони будуть в одному стилі, але кожна буде зі своїм характером, буде щось відображати із життя та творчості тієї людини, якій вона буде присвячена", — розповідає Інга Хоржевська.
Публіцист та поет Дмитро Кремінь — це своєрідний бренд України, це ДНК міста Миколаєва, історія успіху, історія боротьби за мову і культуру та відновлення української незалежності, говорить син Тарас.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
