Почуває себе добре, а за два місяці планує повернутися до занять спортом. Так каже 47-річний киянин Сергій, якому у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. Пирогова у квітні 2023 зробили пересадку серця. У Вінниці це була перша така трансплантація. 19 серпня чоловік приїхав на черговий огляд. Каже, зараз почуває себе добре.
"Працює воно, я відновлююся потрохи. Іноді звертаю увагу", — каже Сергій.
У 2016-му, розповідає чоловік, йому замінили аортальний клапан, діагностували кардіоміопатію. За рік до трансплантації — постали дефибрилятор, проте краще не ставало. Сергій страждав на задуху, мав тиск 90 на 60. Коли фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова запропонували операцію із пересадки серця — погодився, каже, майже без роздумів.
"Мені в Амосова запропонували трансплантацію і я погодився, бо зрозумів, що треба прийняти рішення".
Донора для Сергія знайшли на Вінниччині: ним став чоловік, у якого констатували смерть головного мозку, розповідає заступник директора з організації хірургічної допомоги лікарні Пирогова Ярослав Хребтій. Рідні того чоловіка, каже, дали дозвіл на трансплантацію. Забір серця та нирки проводили у Жмеринці, операції із пересадки зробили у ніч із 6-го на 7-ме квітня у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Миколи Пирогова. Працювали дві команди лікарів: Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова під керівництвом українського кардіохірурга Василя Лазоришинеця та трансплантологи обласної клінічної лікарні Пирогова.
"Операція проводилася вночі. Приїхали колеги із Києва, ми всі разом поїхали на забір. Паралельно йшла операція по виділенню доступу до серця, і коли ми його привезли, вже відбулася сама трансплантація", — розповідає Ярослав Хребтій.
Хірург Мохаммед Самканай — один із тих, хто оперував Сергія. Розповідає: “рідне” серце Сергія кілька разів оперували до трансплантації, що дещо ускладнювало операцію, вона тривала понад шість годин. Втім команда хірургів впоралась, каже.
"Трансплантацію швидко зробили. Але найважливіше, що треба було годину чекати, поки серце звикне. Працювало як дефібрилююче, не так, як нормальне. Щоб ніякої реакції не було. Хірургічний процес — це одне. Ми знаємо, як пришити. Найважливіше — запустити серце. Дуже важко чекати, бо інколи серце може не запрацювати", — каже Мохаммед Самканай.
“Нове” серце Сергія — запрацювало. Реабілітацію та відновлення Сергій пройшов у Інституті Амосова, розповідає його очільник Василь Лазоришинець. 19 квітня, менш ніж за два тижні після операції, пацієнта виписали з лікарні. Василь Лазорошинець каже: історія Сергія — приклад, як посмертне донорство буквально рятує життя.
"Найбільша проблема на сьогодні — це ментальність родичів потенційних донорів. Фахівці у нас є – і в Києві, і у Вінниці для того, щоб ці операції виконувати, донорів потенційних у нас є також дуже багато. Нещодавно у вас тут був випадок — було два потенційних реципієнти, але родичі донора згоди не дали. А так можна було врятувати життям таким пацієнтам, як пан Сергій, а їх на сьогоднішній день — до 1000 в Україні", — розповідає Василь Лазоришинець.
Очільник обласної лікарні імені Пирогова Василь Паненко розповів, що за 2023 календарний рік на базі лікарні провели 9 операцій із трансплантації органів від померлих донорів — 7 із пересадки нирок та по одній — серця й печінки.
"Для того, щоб почати робити трансплантації, потрібно зробити багато організаційних моментів: кадри, які зможуть це робити, умови, мати певний перелік медикаментів. За пів року ми змогли це організувати і зараз маємо гарний результат: ми в переліку кращих клінік, які впроваджують трансплантації", — каже Паненко.
Сергій ж розповів, що почуває себе добре, за два місяці планує повернутися до занять спортом. Вдячний лікарям, які прооперували його, та рідним чоловіка, які дозволили зробити переседку.
"Хочу подякувати рідним людини, з чиїм серцем я зараз. Подякувати, що зможу трошки більше продовжити своє життя. Буде можливість прийняти рішення, будуть лікарі пропонувати — треба погоджуватись. В одного є шанс на майбутнє, в іншого — нема, тому треба користуватися.
