57 дітей у Вінницькій громаді потребують супроводу під час інклюзивного навчання. З вересня 2023 року у школах надаватимуть таку соціальну послугу, як асистент дитини. Є запити на неї і в області. Перша група пів сотні фахівців уже пройшли навчання. З ким вони працюватимуть та яке їх завдання — Українському Радіо Вінниця розповіла голова ГО "Родина Кольпінга міста Вінниці" Леся Самойленко.
Леся Самойленко називає себе першопрохідцем в інклюзивному навчанні. Адже син з інвалідністю, не розмовляє. Коли навчався у школі, то, каже, розуміла, наскільки важливою була її присутність на уроках як персонального помічника.
"Доволі довго у нас таку роль виконував тато на волонтерських засадах, аж поки це не стало його основною професією. Він пішов перевчатися на асистента вчителя. Ми розуміли, що асистент учителя працює з усім класом, а не з конкретно одним учнем. Бо такі у нього посадові обов’язки. Були випадки, коли асистенти вчителя казали, що вони не зобов’язані супроводжувати дитину з інвалідністю у туалет, в їдальню, підтримувати на перерві, адже це не входить у їхні посадові обов’язки", — розповідає Леся Самойленко.
Каже, тоді почали вивчати закордонний досвід і дізнавалися, що є “тьютори” — індивідуальні помічники дитини. І це стало мрією, щоб в Україні такі теж з’явилися на платній основі.
"І щоб це були не лише батьки, а й соціальні працівники. Таку поправку під час засідання Кабміну внесла свого часу Раїса Панасюк. З того моменту почалася праця над тим, щоб створювалися державні стандарти і така послуга стала реальною".
Асистент дитини має бути “універсальним солдатом”, розповідає Леся Самойленко, адже працюватиме з дітьми з різною нозологією. Окрім базових 60 годин, є можливість додаткового навчання. Якщо є бажання, то людина може звернутися із запитом щодо проходження глибинного навчання, наприклад, з дітьми з аутизмом чи з порушеннями опорно-рухового апарату. Звернутися можна до ГО "Родина Кольпінга міста Вінниці", яка співпрацюємо з ГО “Українська спілка осіб з інвалідністю”.
"Наразі у Вінницькій територіальній громаді 57 дітей потребують супроводу. Навчання ж на асистента проходили і люди з області. Є запити на таке, інклюзивне, навчання. Воно проводиться обласними центрами соціальних служб. Це співпраця міжгалузева: освіта і соціальна сфера. З навчальними закладами міської громади ми постійно співпрацюємо в питанні доступності навчання для дітей з інвалідністю", — розповідає Леся Самойленко.
На її думку, Україна є передовою в плані фахівців, які працюють з дітьми з інклюзивними потребами. Є чимало професійних фахівців, які можуть надавати послугу саме в сфері корекційної педагогіки. Втім, каже, все ж є питання щодо доступності закладах освіти та підготовки таких фахівців.
Асистенткою дитини є Ольга Панчук. Жінка — мама дівчинки з аутизмом. На її думку, асистентом може бути, як хтось із батьків, так і чужа людина.
"Для деяких дітей батьки дуже потрібні. Моя дитина, наприклад, добре почуває себе поруч зі мною. У неї аутизм. Батьки знають всі нюанси дитини. Якщо вони бачать, що ось-ось щось станеться (істерика, наприклад), вони можуть це попередити. Моя дитина навчається в інклюзивному класі. Навчається з восьми років, зараз їй 14. На мою думку, стороння людина, яка вивчить добре цю дитину, це буде більш корисніше: вона не буде жаліти дитину, і та буде більш самостійною".
Навчаючись на асистента дитини, розповідає Ольга Панчук, дізналася багато нового.
"Я зрозуміла, що в дитини є стигматизм, вона може бачити світ по-іншому. До цього я цього не розуміла. Була інформація, як вести себе з людиною на візках, щоб не нашкодити і допомогти. Вивчали жестову мову, першу допомогу. Психологію поведінки дитини, як дивитися за дитиною. Ці моменти були доречними. 60 годин нас навчали. А також була робота з паперами, — каже Ольга Панчук.
Моя донька навчається у десятому ліцеї. Ця школа була першою, де відкрили інклюзивну кімнату, яка зараз працює. Подобається ставлення працівників до дітей — толерантне. Вони просто навчаються. Дякуючи першій вчительці, нашій класній керівничці зараз, асистентці вчителя — вони зробили так, що дитина почуває себе добре в класі. Вони зробили так, що діти гарно ставляться до моєї доньки. Досвід у ліцеї інклюзії досить позитивний".
За словами першого заступника начальника ОВА Наталі Заболотної, на Вінниччині 23 громади виявили потребу у таких фахівцях, як асистент дитини. Наразі уже провели навчання для 54 людей з семи громад. Про це вона розповіла під час наради з начальниками районних військових адміністрацій та головами тергромад щодо стану забезпечення інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами.
"Наша область стала тією, у якій апробували у 2019 році цю послугу. Не дивлячись на пандемію, нею змогли скористатися дев’ятеро сімей. Цьогоріч у місті Вінниця планується з 1 вересня забезпечити надання послуги більше як 50 дітям, забезпечивши їм асистентів дитини. Я закликаю усі громади, які ще не долучилися, зробити цей крок. Знайти людей, які хочуть та можуть стати фахівцями", — каже Наталя Заболотна.
За її словами, у всіх територіальних громадах функціонують інклюзивно-ресурсні центри. Вони створені для дітей, які хочуть вчитися, але потребують допомоги.
