Жителька Щербанівської громади Полтавської області Юлія Горіздра понад рік чекає на сина. На початку травня минулого року він зник безвісти на війні. У 24 роки Костянтин Горіздра добровольцем пішов у перші дні повномасштабного вторгнення. Свою історію Юлія Горіздра розповіла Суспільному.
Життя до повномасштабного вторгнення
До повномасштабного вторгнення Росії Костянтин Горіздра три роки служив за контрактом, який закінчився у січні 2022-го року.
"Говорили люди, а я не вірила до останнього, що розпочнеться війна. Я 24 лютого їхала на роботу і не могла зрозуміти, що там люди з валізами, ще з чимось. Я повернулась додому, розбудила сина, кажу: "Синочок, війна розпочалася". Він почав одразу зв’язуватись зі своєю частиною. Так, як у нього закінчився контракт тільки, то він йде першим у випадку війни".
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну
У лютому минулого року 24-річний Костянтин знову пішов до війська. Воював майже три місяці на Донеччині. А з травня 2022-го року його вважають зниклим безвісти.
Нині рік і три місяці, як його мати Юлія Горіздра чекає на відомості про свого сина.
"Побратими подзвонили, сказали, що там хлопці бачили, як він загинув. Костя і ще двоє хлопців. А потім я з тими хлопцями намагалася зв’язатися, в підсумку вони сказали: "Ми не підтверджуємо, що він загинув, бо ми не підходили. Ми тільки бачили, що з бліндажа ноги двох людей. Але ми не підходили, не дивилися, не перевіряли пульс, не перевертали, нічого". І мені це якусь надію дало".
Останнє голосове повідомлення
Востаннє голос сина Юлія чула через голосове повідомлення. Його Костянтин надіслав 8 травня минулого року у День матері.
"Мамо, не хвилюйся, живий, здоровий, все нормально". А потім ввечері надіслав ще одне повідомлення, такий засмучений голос, заморений: "Мамочко, вибач, трохи замотався, забігався. Я тебе вітаю з Днем матері". Тоді 8-го був День матері. Каже: "Я тебе вітаю з Днем матері, я тебе дуже сильно люблю, ти в мене найкраща мама". І потім він не виходив і не виходив на зв’язок. Я йому дзвонила скільки разів 9-го, 10-го (травня – ред.)".
Очікування на сина
Через зникнення сина наприкінці травня минулого року Юлія Горіздра здала зразки ДНК.
"Пояснили про те, що якщо, не дай боже, він загинув, по ДНК, щоб можна було визначити. Я не знала, що робити, як робити. Мені сказали йти в поліцію у нас, до якої ми належимо. Я туди пішла, написала заяву, і в мене там узяли зразки ДНК".
Нині жінка спілкується із родичами зниклих безвісти військових, працює із психологом та чекає вдома на сина.
"Я вірю, я надіюся на те, що мій син живий. Я чекаю його".
Дивіться новий фільм "Черга на прощання" від команди розслідувачів Суспільне Новини.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
