Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь потрапили до десятки міст України з найнижчими показниками народжуваності. Ці дані Держстату, оприлюднені за підсумками 2019 року, в прямому ефірі програми «Тема дня» «Українського радіо UA: Дніпро» проаналізував економічний експерт, аудитор Михайло Крапивко.
За його словами, така статистика свідчить про реальне скорочення населення регіону. Демографічні показники передусім залежать від стабільності ситуації в країні, каже експерт.
«Дніпропетровщина не є конкурентно спроможною з точки зору можливостей її мешканців на самореалізацію, на ефективну роботу та на достойний рівень життя», – сказав Михайло Крапивко.
Як зазначила головна лікарка обласного перинатального центру Людмила Падалко, стрімке зниження народжуваності в області почалося з 2013 року. Тоді у Дніпропетровській області відбулося 35 тисяч пологів за рік. Зараз цей показник зменшився до 25 тисяч.
«Три й більше дитини у сім'ї стає рідкістю. Зараз все менше жінок народжують дітей у 20-21 рік. Час перших пологів змістився майже на 10 років. Тобто жінки зараз народжують після 30-35 років. І таким чином друга або третя дитина не вписується у плани сім'ї», сказала Людмила Падалко.
Як повідомила «Українському радіо UA: Дніпро» психолог Вікторія Безугла, нині серед мешканців Дніпропетровщини набирає розвитку філософія «чайлд-фрі», тобто принципова позиція не мати дітей. Ця філософія прийшла зі США, де стала популярною ще у 90-ті роки. Там нині 6% людей свідомо відмовляються мати дітей. В Україні цей показник становить 0,6%, каже психологиня.
«Представники філософії «чайлд-фрі» діляться на три категорії. Перша – це люди-егоїсти, які живуть заради себе. Друга – це перфекціоністи, вони захищаються від критики суспільства за їхню позицію. Третя – це «чайлд –хейтери», люди, яких надзвичайно дратують діти. Для Дніпропетровщини, як і для України в цілому, притаманна друга категорія представників «чайлд-фрі», – сказала Вікторія Безугла.
За словами краєзнавця, кандидата історичних наук Максима Кавуна, на території Дніпропетровщини спостерігалося два сплески народжуваності.
«Перший суттєвий сплеск демографічного зростання відбувався з 1887 по 1917 рік. В цей період населення кожні десять років зростало удвічі. Другий етап колосального зростання населення відбувся у 1959 році, тоді населення становило 662 тис. осіб, а вже у 1976 році Дніпро стало мільйонником, тобто за 20 років населення зросло на 300 тис. осіб», – сказав Максим Кавун.
За словами економічного експерта Михайла Крапивка, останній «бебі-бум» на Дніпропетровщині був у 2004 році. У той час в Україні спостерігалася стабільність у політичній та економічній сферах, вважає він.
Що відомо
- Згідно з офіційними даними Держстату, народжуваність в Україні у 2019 році впала до найнижчого рівня в історії – 7,4 новонародженого на 1000 осіб населення. При цьому смертність майже вдвічі більша – біля 13,8 на тисячу осіб.
- В абсолютному вимірі найбільше населення втратили промислові міста Східної України. До ТОП-10 міст за втратами населення потрапили одразу три міста Дніпропетровщини: Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь.
Авторка – Світлана Угнівенко
Читайте також
- Понад 80% родин на Дніпропетровщині мають одну дитину – облстат
- Понад три чверті жителів Дніпропетровщини є користувачами Інтернету: які сервіси відвідують
- Дніпру бракує понад 10 тисяч людей, аби вважатись містом-мільйонником
