У Дніпрі, у музеї спротиву Голодомору, святкували Медовий Спас. Прикрашали спасову бородуОбрядовий предмет з очерету, який має язичницьке коріння і символізує різноманіття дарів природи, багатство нового врожаю. , куштували макові страви та збирали букети квітів.
Переселенка з Маріуполя Надія Набок, яка долучилася до свята, розповіла Суспільному: перебуваючи у Дніпрі, все більше звертає увагу на традиції.
"І петриківським розписом я зараз трошки займаюся. Більше хочу знати, як жили наші пращури, які у них були цінності, у чому душа української нації", — говорить жінка.

Катерина Дружко каже: ходить на подібні заходи часто — подобається атмосфера стародавніх святкувань. Вдома, за її словами, з родиною дотримуються традицій.
"Такі обрядові свята, які проводить пані Віра тут, вони дуже пізнавальні. Це історія наша, нашого краю, нашої України, наших звичаїв, тому дуже цікаво", — сказала вона.
Традиції святкування відтворили завдяки записам, які зберегла працівниця музею Віра Аннусова. Жінка у 2015-му переїхала до Дніпра з Луганщини, де, каже, й збирала інформацію. Ідея створити архів святкувань у неї виникла у 80-х роках.

"Ми з хати до хати ходили і опитували. Звичайно, люди розповідали про страшні роки. Але, знаєте, наскільки мудрі були ті старі, що закінчували вони позитивом. Казали: "А свята які були, ось давайте я вам розкажу", і починали розказувати. Звичайно, у нас не було цієї техніки, яку маємо зараз. Доводилося нотувати у блокнотах, і трішки залишалося у душі", — розповіла організаторка святкування.
За словами директора музею Олександра Сухомлина, традиційне святкування відтворили, аби нагадати людям історію українських свят.
"Період Голодомору — це певний моральний злам українського народу. І саме тоді усі свята яскраві, колоритні, вони почали відходити в минуле. Можна про це багато говорити, але сутність та, що ми втратили певний пласт нашої культури. А ці свята допомагають нам трішечки повернутися, побачити світ очима наших предків", — говорить чолвоік.
Він зазначив, що у музеї планують видати книжку "Український рік", у якій зібрали записи про традиційні національні свята.
Авторка — Алла Бережна
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро