Росія дедалі більше покладається на тіньовий флот для експорту зерна, використовуючи зазвичай старі кораблі, які часто належать судновласникам у Туреччині чи Китаї.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на 10 представників морських страховиків, трейдерів і судноплавних компаній.
Як зазначають співрозмовники, відсутність кораблів у РФ та скорочення діяльності в країні-агресорі західних зернотрейдерів збільшують витрати на транспортування російської пшениці. Однак Москва збирається експортувати близькі до рекордних обсяги, але наявний у неї флот зернових суден значно нижчий за потреби.
Агентство вказує, що проблеми Росії із зерновою угодою, з якими стикалися російські експортери зерна під час роботи із західними контрагентами. Це включає судновласників, страховиків і банки, що часто відмовлялися співпрацювати.
Джерела Reuters інформують, що три великі судновласники вже з лютого 2022 року припинили взаємодію із РФ. Страховики також розповідають, що російські порти й термінали часто не проходять перевірку на зв'язок із підсанкційними особами. Навіть заправка суден пальним у Росії може порушувати західні санкції.
Минулого року Москва експортувала рекордну кількість пшениці на суднах, орендованих у міжнародних судновласників і трейдерів. Однак ситуація змінилася цього літа, коли великі трейдери Louis Dreyfus, Viterra і Cargill припинили роботу з РФ.
У зв'язку з цим Росія почала орендувати судна у малих судновласників, не пов'язаних з цими трейдерами. Заявки у липні збільшилися на 40%.
Цей процес призводить до підвищення вартості страхових премій на перевезення російського зерна. За даними співрозмовників агентства, додаткові страхові премії становлять десятки тисяч доларів на день. Понад 70% російського експорту зерна проходить через чорноморські порти.
Судновласники, які все ще працюють з російськими портами, також значно підвищили ціни на свої послуги. Вартість перевезення російських вантажів на 10 тисяч доларів на день вищі, ніж на вантажі з портів Болгарії та Румунії.
Джерела Reuters вважають, що Росії в ситуації, яка склалася, все складніше підтримуватиме високі темпи експорту, які були у 2022 році.
Міністерство сільського господарства РФ спрогнозувало, що експорт російського зерна знизиться приблизно на 8% у 2023-2024 роках порівняно з торішнім максимумом 60 мільйонів тонн, але не уточнило причини.
У грудні 2022 року відомство оголосило про план побудувати флот із 61 нового зернового судна, але досі немає інформації про замовлення на будівництво, а процес побудови одного судна зазвичай триває близько трьох років. Наразі в Росії налічується всього 31 зерновоз, і більшість з них є старими та невеликими.
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
Згодом президент Володимир Зеленський повідомив, що направив офіційні листи президенту Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу "зернової угоди" або її аналога в тристоронньому форматі.
Як заявили у Міноборони РФ ввечері 19 липня, з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться РФ як потенційні перевізники військових вантажів.
20 липня у Міноборони України попередили, що з 00:00 21 липня всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що перебувають на тимчасово окупованій Росією території, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками.
