Вихід Росії із Чорноморської зернової ініціативи означає, що Кремль продовжує шантажувати світ загрозою голоду. Країнам необхідно об’єднати свої зусилля, щоб покласти цьому край.
Про це заявив державний секретар Ентоні Блінкен під час засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо глобальної харчової безпеки.
Зокрема, він зазначив, що п’ять років тому Радбез ООН ухвалив резолюцію 2417, в якій наголошується, що навмисне моріння голодом мирного населення може розцінюватись як воєнний злочин.
"Сьогодні ми можемо розвивати ці зусилля. Майже 90 країн, у тому числі Сполучені Штати, вже підписали нове спільне комюніке, яке ми підготували та розповсюдили, зобов’язавшись припинити використання голоду та їжі як зброї війни. Голод не можна використовувати як зброю. Я закликаю всі країни-члени приєднатися до цього комюніке", — наголосив держсекретар.
Блінкен зауважив, що минулого року завдяки Чорноморській зерновій ініціативі, про яку домовилися ООН і Туреччина, світ отримав понад 32 мільйони тонн українського продовольства, зокрема пшениці, що еквівалентно 18 мільярдам буханців хліба. Це дозволило знизити світові ціні на продовольство приблизно на чверть.
"Майте на увазі, що ця ініціатива ніколи не повинна була бути необхідною взагалі. Це стало необхідно лише через вторгнення Росії в Україну та блокування нею українських портів. Але ця ініціатива дала конкретні, очевидні, потужні результати, гарантуючи, що ці харчові продукти продовжуватимуть надходити на світові ринки до тих, хто їх потребує. І давайте чітко визначимо, хто отримав користь від цієї ініціативи. Більш ніж половина продовольчих товарів, експортованих завдяки цим зусиллям, і дві третини пшениці йшли до країн, що розвиваються. Ці постачання допомогли знизити світові ціни на продукти харчування для всіх приблизно на чверть після повномасштабного вторгнення Росії".
Попри це Росія розірвала угоду — нібито через міжнародні санкції, які обмежують експорт російської сільськогосподарської продукції, зауважив посадовець.
"Насправді санкції прямо виключають продукти харчування та добрива. Насправді на момент відмови від (зернової — ред.) ініціативи Росія експортувала найбільше зерна та за найвищими цінами, ніж будь-коли раніше. І якою була відповідь Росії на страждання та обурення світу? Бомбардування українських зерносховищ, мінування входів у порти, погрози нападу на будь-яке судно в Чорному морі, незалежно від його прапора, незалежно від вантажу", — наголосив держсекретар.
Він високо оцінив зусилля Туреччини та інших держав, які працюють над відновленням зернової угоди.
"Кожен член цієї ради, кожен член ООН повинен сказати Москві "досить". Досить використовувати Чорне море як предмет шантажу. Досить, розглядати найбільш вразливих людей у світі як важіль цієї невиправданої безсовісної війни", — підсумував Ентоні Блінкен.
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
Згодом президент Володимир Зеленський повідомив, що направив офіційні листи президенту Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу "зернової угоди" або її аналога в тристоронньому форматі.
Як заявили у Міноборони РФ ввечері 19 липня, з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться РФ як потенційні перевізники військових вантажів.
20 липня у Міноборони України попередили, що з 00:00 21 липня всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що перебувають на тимчасово окупованій Росією території, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками.
За даними українського МЗС після виходу РФ із Чорноморської зернової ініціативи, за дев'ять днів обстрілів російська армія знищила 180 тисяч тонн зернових культур, 26 обʼєктів портової інфраструктури та п'ять цивільних суден.
