Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков заявив, що наразі над відновленням електронного декларування в Україні працюють урядовці й депутати.
Про це очільник НАЗК розповів в інтерв'ю в Суспільному.
"Наразі відновленням декларування займаються дуже багато осіб: міністр юстиції з таємним законопроектом – ми його не бачили і його не бачив парламент, робоча група при голові ВР Русланові Стефанчуку, яка фактично не напрацювала фінальний текст, є окрема узгоджена група керівників фракцій і є законопроект, поданий Давидом Арахамією", — сказав Новіков.
За його словами НАЗК підтримує прийняття законопроекту, поданого Давидом Арахамією, тому що він враховує всі вимоги МВФ, враховує можливість декларування військовими ЗСУ й особами, які перебувають на лінії зіткнення. Водночас Новіков підкреслює, що кінцевий текст законопроекту Мін'юсту є утаємничений не тільки від НАЗК, але й від народних депутатів.
Новіков також додав, що правила декларування мають бути рівними для всіх.
"За замовчуванням правила мають бути рівними для всіх. Як тільки ми робимо їх нерівними для різних категорій – це призводить до хаосу. Тому ми підтримуємо один підхід до всіх категорій декларантів. Для військових є особливі правила в законі про відновлення обов'язку подачі декларації – не декларування до завершення воєнного стану, до нашої перемоги", — сказав очільник НАЗК.
Чи дозволять не декларувати майно за кордоном
На уточнююче запитання, що в законопроекті з метою безпеки, нібито хочуть дозволити чиновникам не декларувати по одному об’єкту, як в Україні, так і за кордоном Новіков відповів:
"Є два найбільш контроверсійних моменти. По-перше, можна не декларувати майно за кордоном. І якщо брати справу військового комісара Борисова, то, очевидно, він може обрати недекларування вілли за 3 700 000 євро і за це нічого не буде. Друге — це можливість після виявлення незаконного збагачення подати виправленню декларацію і не нести ніякої відповідальності. Це робить мертвою, фігурально виражаючись, статтю Кримінального кодексу, яка забезпечує подачу даних публічними службовцями для громадян. Тому що не буде жодного стимулу подавати доброчесні й повні декларації", — пояснив голова НАЗК.
Водночас Новіков висловив сподівання, що "це не ввійде в фінальний текст закону і не буде проголосовано у Верховній раді".
"Ми сподіваємося, що це не ввійде в фінальний текст і не буде проголосовано в парламенті. Якщо такий закон з такими змінами буде проголосований в парламенті – це буде не виконання вимог МВФ, а тому немає сенсу його в парламенті навіть приймати", — сказав він.
Олександр Новіков зазначив, що НАЗК проводить консультації із нардепами з цього приводу.
"Ми провели консультації з усіма фракціями парламенту. 27 липня очікуємо на проведення відповідного заходу, де презентуємо, як Національне агентство працюватиме з декларуванням після його відновлення, як ми спростимо декларування, в тому числі для народних депутатів і для всіх державних чиновників", — сказав Новіков.
Як багато посадовців подали декларації
Очільник НАЗК додав, що понад половина чиновників України подали декларації за 2021-й рік, до половини — за минулий.
"Понад половина чиновників подали декларації за 2021-й рік, до половини за 2022-й рік. Це свідчить про те, що частиною звички українських посадовців стало доброчесністю. Разом з тим, чим вищий рівень посади особи, тим менший процент відповідній категорії осіб подали декларації. Серед нардепів подали декларації найменше з цих категорій осіб", — сказав Олександр Новіков.
Він зауважив, що журналістські розслідування допомагають виявляти корупціонерів.
"Ми вважаємо, що журналісти це, взагалі, частина антикорупційної системи. А тому кожне журналістське розслідування знаходить своє відображення в матеріалах НАЗК. В тому числі сьогоднішні результати по керівнику регіонального одеського ТЦК є продовженням того розслідування, яке проведено журналістами", — сказав Новіков.
Хто буде мати доступ до декларацій
На запитання, чи будуть після відновлення реєстри декларування закритими для журналістів на час воєнного стану, керівник НАЗК відповів, що наразі відомство консультується з Міноборони з цього приводу.
Наразі ми проводимо консультації з Міністерством оборони України, ЗСУ, іншими Силами безпеки і оборони для вирішення цього питання. Ми знаємо, що Міністерство оборони підтримує, для прикладу, відкриття реєстру корупціонерів. Після отримання офіційної позиції всіх Сил безпеки і оборони, ми будемо готові прийняти рішення про відкриття цього реєстру", — констатував Новіков.
Про реєстр корупціонерів
Голова НАЗК розповів, що до реєстру корупціонерів вносяться люди, які вчинили кримінальні корупційні правопорушення.
"У реєстр корупціонерів вносяться особи, які вчинили кримінальні корупційні правопорушення щодо яких є судова постанова. Також у цей реєстр вносяться особи, які вчинили пов'язані з корупцією правопорушення – незаконне отримання подарунків, дії в умовах конфлікту інтересів, неповідомлення про конфлікт інтересів, недекларування майна до 1,2 млн грн або несвоєчасна подача декларації. Це є частиною державної антикорупційної програми й НАЗК працює над цим", — сказав Новіков.
За його словами, метою НАЗК є запровадження автоматичного формування протоколів за несвоєчасну подачу декларації й за недекларування майна до мільйона гривень.
"Ми сподіваємося, що парламент підтримує ці ініціативи. Що вони дозволять? Вони дозволять особам, які вчинили ці правопорушення, не тяжкі адміністративні, сплатити штраф і не потрапити до реєстру корупціонерів. Це вигідно і народним депутатам, і мільйону публічних службовців. І це вигідно кожному громадянину України", — сказав Олександр Новіков.
Він також додав, що логікою цього реєстру є надання громадськості й журналістам доступу до так званого "пантеону ганьби".
"Ті люди, які вчинили кримінальні правопорушення, очевидно, що вони не можуть надалі обіймати посади в державних органах і органах самоврядування. Логіка цього реєстру полягає в тому, щоб корупційні практики та корупціонери й публічна служба були несумісні. Це превентивний засіб для того, щоб корупціонери не потрапляли на позиції, де вони будуть відповідати за використання суспільних благ і коштів платників податків", — наголосив Новіков.
Що відомо про декларування під час війни
Електронне декларування — один з важливих кроків антикорупційної реформи України після Революції Гідності.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов’язкове подання декларацій було призупинене.
Як повідомили у Transparency International Україна, лише третина всіх посадовців подали декларації за 2021 рік.
"Швидше за все, наступного року кількість поданих декларацій скоротиться ще більше, адже якщо їх подання перетворюється у «добровільне», то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ", — заявили в організації.
У вересні 2022 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроект про повернення обовʼязкового декларування "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу" 8071. Антикорупційний комітет схвалив цей документ 18 жовтня 2022 року, але він досі не винесений на розгляд до Верховної ради.
30 січня 2023-го посли країн G7 та ЄС висловили до якнайшвидшого ухвалення Державної антикорупційної програми та відновлення е-декларування та фінансового звітування політичних партій.
