У Чортківській громаді школи №2, №3 та №6 реформують у гімназії. Три найбільші за кількістю учнів школи стануть ліцеями. Про це розповів Суспільному міський голова Чорткова Володимир Шматько.
За його словами, так вирішили на засіданні сесії 12 червня. Загалом у громаді 8 шкіл.
"Депутати одноголосно всіма партіями підтримали, крім одного депутата, який утримався. Думаю, що це більш політично, ніж раціонально. Три основних школи найбільші за кількістю учнів: школа №5, там понад 900 учнів, школа №1-гімназія – понад 600 учнів, школа №7 – 600 учнів. Це школи, які мають від міста найбільше фінансування, бо найбільша кількість учнів. Ми їх залишаємо ліцеями. Це за складом педагогічним, за територією, за можливостями приміщень, бази, яка там формувалася роками за допомогою батьківських коштів, які роками інвестували в навчальні заклади. І вони визначені як ліцеї. Не бачу тут ніяких проблем. Щодо логістики ми сказали батькам, що до школи №2, №6 і №3 з Горішньої Вигнанки, Росохача забезпечення автобусним довезенням до ліцею буде 100% виконано".
Батьки, учні та вчителі Чортківської загальноосвітньої школи №2 проти реорганізації 11-річної школи в гімназію, оскільки в гімназії навчатимуть дітей лише до 9-го класу. Про це розповіла Суспільному вчителька початкових класів цього освітнього закладу Надія Пандрак.
Жителька Чорткова Любов Баранова проти, щоб другу школу міста реорганізовували в гімназію. Після змін, каже жінка, її сину доведеться шукати інший заклад, щоб продовжити навчання, адже реформа передбачає, що в гімназії буде тільки 9 класів.
"Дитина закінчила тут в школі 9 років з відзнакою, з червоним дипломом. Він навчався добре. А зараз переходити в іншу школу, в інший колектив. Ми чекаємо, щоб нашу школу лишили такою, як вона є. Щоб дали цим дітям можливість. Якщо є до 2027-го року реформа, то хай вона йде поступово".
15 батьків, діти яких навчаються у другій школі Чорткова, зібралися в навчальному закладі. Мама двох учнів Надія Яхницька розповідає, зверталися в обласну військову адміністрацію та Міністерство освіти з проханням не понижувати ступінь навчального закладу.
"Ми проти пониження ступеня нашої школи. Передусім, думаємо за наших дітей, за їхній психологічний стан. Не бачимо необхідності зараз терміново впроваджувати цю реформу. Можливо, будемо на якісь мітинги виходити. Тому що, якщо ми звертаємося правомірно і спокійно, нас ніхто не чує, то, можливо, будемо робити мітинги на площі. Будемо боротися за нашу школу".
Надія Пандрак розповідає, вчителькою початкових класів у цьому закладі освіти працює 35 років. Каже, про сесію, на якій прийняли рішення про реорганізацію закладу, їх не повідомили.
"Не було обґрунтовано, чому нашу школу понижують у статусі. Наша школа входить в трійку лідерів з набору як в перші, так і в десяті класи. На сьогодні навчається 404 учні. У перший клас вже зареєстрували 39 учнів. Отже, не було підстав. Наша школа маленька, компактна, енергоощадна. Про те, що наш педколектив може надати якісне навчання, свідчить те, що учні здають по три тести на 200 балів. Торік наша випускниця Слободян Анастасія з трьох тестів мала по 200 балів".
Громади вирішують самостійно, як реорганізовувати школи, розповіла директорка обласного департаменту освіти Ольга Хома. За її словами, відповідно до освітньої реформи з 1 вересня 2027 року мають запрацювати три типи шкіл: початкові, гімназії – від п’ятого до дев’ятого класу, ліцеї – з десятого до дванадцятого класу. Одна з причин, чому реформу впроваджують, щоб учні з малокомплектних шкіл мали можливість навчатися в закладах освіти з необхідною базою, каже Ольга Хома.
"Розумію, що багато можемо говорити про речі, які не підходять ні батькам, ні вчителям та іншим особистостям. Але є один важливий чинник самих територіальних громад – фінансування. Якщо взяти з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, від початку війни, то Тернопільська область втратила понад 800 мільйонів гривень на освітні субвенції, тобто, недоотримала. У 2022 році це був секвестр бюджету, де в нас забрали 10% освітньої субвенції. Це понад 360 мільйонів гривень. Станом на 1 січня 2023 року, тобто, формування нового бюджетного року, система освіти знову недоотримала 360 мільйонів гривень. Це для нашої області дуже і дуже багато. Реформа системи освіти і реорганізація закладів освіти ніколи не була позитивним чинником. Але маємо донести громадськості і батькам, що в цій школі дитині буде набагато краще".
