Офіційний Берлін не коментує суверенне рішення США про передачу Україні касетних боєприпасів, хоча й виступає загалом проти використання таких видів озброєнь. Про це заявив канцлер ФРН Олаф Шольц на річній великій пресконференції в Берліні у п’ятницю, 14 липня.
“Ми підписали Конвенцію Осло, ми не маємо власних запасів касетних боєприпасів. ФРН на багатьох міжнародних майданчиках намагалася переконати інші країни доєднатися до Конвенції. Але США не підписали Конвенцію, так само як Росія і Україна, тому ми сказали, що не коментуємо суверенні рішення інших країн”, — сказав Шольц.
За його словами, це рішення Вашингтона не здивувало Німеччину, оскільки партнери не можуть зараз передати Україні звичайні боєприпаси в достатній кількості.
Також Шольц схвально відгукнувся про рішення саміту НАТО у Вільнюсі. Він сказав, що це “не кінцева зупинка, а проміжний пункт”.
Канцлер ФРН сказав, що на саміті досягнули домовленості про започаткування “дуже далекосяжного безпекового партнерства”. Воно передбачає підтримку України як під час війни, так і після її завершення. Щольц пообіцяв, що Німеччина направлятиме “подальші мільярди Україні ближчими роками”.
Війна РФ в Україні стала поворотним моментом в історії, сказав Шольц. За його словами, ідея неприпустимості зміни державних кордонів об’єднало Європу.
“Ми не можемо цього акцептувати, ми не можемо дозволити цьому статися”, — заявив Шольц.
Він додав, що Німеччина разом із союзниками та партнерами підтримує Україну — фінансово, економічно, гуманітарно та зброєю.
Понад 120 країн приєдналися до конвенції, яка забороняє їх використання як негуманне та невибіркове, значною мірою через високий рівень несправностей, які засмічують ландшафт суббоєприпасами, що не вибухнули, що загрожує як дружнім військам, так і цивільним особам, часто протягом десятиліть після закінчення конфлікту. США, Україна та Росія, яка, як стверджується, широко використовувала їх в Україні, не є сторонами конвенції. Вісім із 31 члена НАТО, включаючи США, не ратифікували конвенцію.
Що відомо про касетні боєприпаси
Касетні боєприпаси, також відомі як касетні снаряди, є видом артилерійських або ракетних снарядів. Касетні боєприпаси використовуються для завдання значних пошкоджень живій силі, техніці або інфраструктурі противника.
Касетний боєприпас — це особливий вид снаряду з тонкими стінками. Основним елементом касетного боєприпасу є головна снарядна частина. Цю форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, протитанковими, протипіхотними або запальними мінами. Одна касетна бомба може містити мінімум десять мін та дрібних деталей до них, які перебувають у спеціальних стінках-перегородках. Таким чином у бомбі міститься велика кількість маленьких бомб, які після детонації в повітрі висипаються та розсипаються по всій зоні ураження.
Касетні боєприпаси можуть бути використані в різних збройних системах, таких як артилерія, міномети, реактивні системи залпового вогню, авіаційна техніка. Вони здатні забезпечити ефективний удар по противнику на великій відстані.
Водночас використання касетних боєприпасів у бойових діях може мати серйозні гуманітарні наслідки. Після завершення бойових дій залишки неспрацьованих касетних боєприпасів можуть залишатися в зоні бойових дій і становити загрозу для цивільного населення.
Міжнародне гуманітарне право містить обмеження щодо використання касетних боєприпасів, особливо у великих населених районах, де вони можуть завдати значну шкоду цивільному населенню.
Конвенція щодо заборони касетних боєприпасів набула чинності у 2010 році. Вона забороняє використання, виробництво і накопичення запасів касетних боєприпасів в 123 державах, які є її учасниками або підписантами. Сполучені Штати, Росія і Україна не підписали угоду.
У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch попереджають, що застосування касетних боєприпасів несе більше ризиків для цивільного населення, аніж матиме ефект у боротьбі з російською агресією.
Водночас в Організації Об'єднаних Націй раніше повідомляли, що Росія неодноразово використовувала касетні боєприпаси у війні проти України. За даними ООН, внаслідок застосування касетних боєприпасів в Україні загинули 215 мирних жителів і ще 474 отримали поранення лише станом на серпень 2022 року.
