Боронив рідну Луганщину, воював на Донеччині. Андрій — кінолог, служить у Національній гвардії. Він родом зі Станично-Луганського району, повномасштабне вторгнення зустрів у Рубіжному. Його службовий собака Амур загинув від російської міни. Нині гвардієць працює із новою напарницею.
Трирічний Амур був службовою собакою підрозділу Нацгвардії у Рубіжному. Андрій — його власник, родом зі Станично-Луганського району, згадує, як вони разом починали службу.
"Коли ми з ним познайомились, йому було два місяці. З того моменту ми разом навчалися, працювали, брали участь у змаганнях. Вчилися на пошук вибухових речовин. Отримали ліцензію. І так ми з ним працювали в основному на пошук вибухових речовин", — згадує нацгвардієць Андрій.
У перші дні повномасштабного вторгнення Амура вбила російська міна.
Ще з десяток службових собак, каже Андрій, евакуювали. Чоловік же разом з побратимами боронив Рубіжне, потім Сєвєродонецьк і Лисичанськ.
"Сили були нерівні. Їх було дуже багато. Шли постійні бої. Артилерія, міномети, танки. В основному працювали по нас танки. дуже багато було танків. Кулемети. Все, що можливо, летіло в нас. Все, де можна було сховатись — дома, гаражі — розбирали танками", — згадує нацгвардієць.
Найважче, згадує нацгвардієць, було поблизу селища Сиротине.
"Вже не було ні мостів, нічого, вони все розбили. Приходилось форсувати річку по канату, на човні, перевозити з собою БК, там течія. Було дуже важко. Шляхи перекриті майже, важко було вивозити поранених. Вдень небезпечно, бо завжди працюють ворожі безпілотники, якщо засікає, артилерія накриває вогнем", — згадує він.
Потім Андрій воював на Донеччині, під Майорськом отримав важку контузію.
За станом здоров'я вже не міг брати участь в боях і повернувся до кінологічної служби.
Ая — так звуть нову побратимку Андрія. Бєльгійську вівчарку він взяв у бойового товариша, який отримав важке поранення.
"Вона вже була навчена, це собака мого бойового товариша, якого було сильно поранено. Вона дуже сильно любить гратися з м'ячем. І я постійно з нею грався. Через гру вона все ближче до мене ставала, починала слухатись", — розказав про свою нову собаку нацгвардієць.
Вже з новою службовою собакою Андрій мріє якнайшвидше допомагати в розмінування звільненої Луганщини.
"Жив в місті Сєвєродонецьк п'ять років. Мені дуже сподобалось це місто з першого дня, як я туди приїхав. Часом дуже хочеться туди повернутися. Там було класно. Дуже хочеться додому. Є такі сподівання, навіть не сподівання, я знаю точно — скоро ми туди повернемося".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
