"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі

Як живуть у Степногірську на Запоріжжі
Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Селище Степногірськ Василівського району Запорізької області знаходиться за декілька кілометрів від лінії фронту. Місцеві жителі весь час ховаються від обстрілів. Під постійні звуки артилерії живуть без водопостачання, газу та з перебоями електроенергії. Та, попри це, тут залишаються близько тисячі людей.

Іван Федорович живе в Степногірську вже 40 років. Каже, за 500 днів великої війни життя у селищі значно змінилося:

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Іван, житель Степногірська. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Дуже гарне місце, вільне, повітря чисте, залив, водосховище, рибалка. Перед війною багато діток з’явилося. Жило місто, жило і процвітало".

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Багатоповерхівка у Степногірську, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Щоранку чоловіку доводиться йти за водою, адже її у селищі немає з березня минулого року.

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Фото: Суспільне Запоріжжя

"Слава богу, що водичку привозять. В трьох точках є вода, на джерело ходили раніше, але прильоти були, перестали на джерело ходити".

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Іван Федорович розповідає: раніше в Степногірську мешкало чотири тисячі людей, нині ж — втричі менше. Виїхали також його діти та онуки. Згадує, чи не щодня бавився з ними на дитячому майданчику:

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Дитячий майданчик, Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

"П’ять онуків: одна онука і чотири внуки. По всьому білому світу роз’їхались. У Швейцарії, слава богу, поїхали туди. Там прихисток, ну, більш-менш. А друга дочка в Німеччині. І так само багато десь у Польщі, в Німеччині, в інших країнах".

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

Жителька Степногірська Тетяна Татунова розповідає — до повномасштабної війни працювала кухарем в дитячому садочку:

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Тетяна Татунова, жителька Степногірська. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Немає дитячого сміху, дитячих голосів, немає мам, які кричать: “Не лізь, не чіпай, не ходи”. Оце, звісно, дико. Дитячі садочки були повністю наповнені дітками".

У місцевій школі навчалися 450 учнів, нині тут вибиті шибки, пошкоджена покрівля, а усі діти виїхали та здобувають освіту дистанційно. Голова Степногірської громади Ірина Кондратюк каже: окупанти били по території навчального закладу кілька разів:

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Ірина Кондратюк, голова Степногірської територіальної громади. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Життя було тут, гуртки, концерти. Група продовженого дня і всілякі гуртки, уроки праці тут були дуже цікаві, і танцювальний тут був також, окремо. Все було, і я думаю, що все буде".

"Слава Богу, що водичку привозять". Як нині живе прифронтовий Степногірськ на Запоріжжі
Вікна школи, Степногірськ, Запорізька область, липень 2023. Фото: Суспільне Запоріжжя

За словами жителя Степногірська Івана Федоровича, у населеному пункті буває складно, але жителі не втрачають оптимізму:

"Віримо в наші сили, віримо в перемогу".

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок