У Чехії з 1 липня 2023 року набули чинності нові правила надання допомоги та безкоштовного житла українським біженцям. Як повідомили у пресслужбі уряду, час перебування біженців у безкоштовному "екстреному житлі" зменшили до 150 днів, за винятком осіб із вразливих категорій населення. Окрім того, реформували систему виплат. Замість кількох окремих видів грошової допомоги, українці отримуватимуть лише єдину комплексну виплату, яка включатиме компенсацію витрат на житло та інші потреби.
Про те, за якими умовами далі житимуть українці у Чехії, в етері Суспільне. Спротив розповів редактор Радіо Свобода в Празі Ростислав Хотин.
Кого торкаються зміни
Станом на січень 2023 року у Чехії перебувало до пів мільйона українців, на яких уряд витратив до пів мільярда євро, зауважив Ростислав Хотин. За його словами, у перерахунку на душу населення Чеська Республіка прийняла найбільше біженців у порівнянні з іншими європейськими країнами.
"А щодо цих змін, то фактично з 1 липня вже немає безкоштовного соціального житла. Тобто йдеться про те, що люди, які раніше жили у гуртожитках чи готелях і не платили за своє помешкання, тепер мають почати платити за нього, або шукати якесь інше житло, за яке теж треба буде платити", — пояснив він.
За даними Міністерства праці Чехії, ці нововведення торкнуться від 10 до 50 тисяч українців. Але є категорії, які і надалі отримуватимуть безкоштовне житло:
- студенти до 26 років;
- люди з маленькими дітьми до 6 років;
- вагітні жінки;
- люди з інвалідністю або ті, хто доглядає за родичами з інвалідністю.
Окрім того, зменшилась і так звана гуманітарна виплата українським біженцям.
"Раніше вона була орієнтовно від 240 до 250 доларів на людину, то тепер буде десь від 150 до 160 доларів на людину. Виплата зменшила на понад третину", — сказав Ростислав Хотин.
Чому у Чехії запровадили зміни
У чеського уряду є кілька причин, одна із них — фінансова:
"Чеський уряд вже витратив багато грошей на біженців. Відтак через фінансовий тягар вони змушені економити. Другий момент — намагання підштовхнути українців до інтеграції в чеське суспільство. Як каже президент Чехії Петр Павел, вже пройшло майже півтора року після початку війни, а тому українцям потрібно самостійно ставати на ноги, заробляти, отримувати зарплату, платити за житло. І третя причина — політична. Про це не говорять, але невдоволення у суспільстві також присутнє, мовляв, треба думати більше про чехів, а не про українських біженців", — зауважив редактор Радіо Свобода в Празі.
Як реагують українці
За словами Ростислава Хотина, думки українців розділились. З одного боку є розуміння того, що час інтегруватись у суспільство, але з іншого — є певні острахи.
"Одні кажуть, що досить сидіти на шиї чеського суспільства та їхнього бюджету, що потрібно ставати фінансово спроможними, інші ж — що це поганий крок і буде дуже важко. Наприклад, якщо людина отримує приблизно 15 тисяч крон зарплату, орієнтовно 1000-1200 доларів, а з них 700-800 — треба віддати за житло, то, звісно, як можна прожити, коли і продукти ростуть в ціні, й інші послуги. Але чеський уряд і так багато зробив для українців, прийняв найбільшу кількість населення, надалі сприяє й політично підтримує Україну зброєю, санкціями проти Росії, тому нарікати на них не доводиться", — додав він.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
