Житель Вознесенська Сергій Григоренко із псевдо "Йозя" 20 травня 2022 року пішов служити у 25-ту окрему повітрянодесантну бригаду, де був командиром третього аеромобільного взводу третьої аеромобільної роти аеромобільного батальйону. Тридцятирічний Сергій загинув восьмого листопада 2022 року поблизу селища Терни Донецької області.
Спогадами про Сергія з кореспондентами Суспільного поділилася його дружина Юлія Григоренко.
Хочеться всьому Всесвіту розповідати про нього. Молодий, відважний, хоробрий. Він завжди був з гарним настроєм на життя, на негаразди заплющував очі та вирішував проблеми з легкістю. Поруч з ним я себе відчувала маленькою дівчинкою, яка завжди у безпеці.
Сергій родом з Вознесенська, але жив разом із дружиною в Одесі. До повномасштабного вторгнення працював заступником начальника лабораторії контролю якості на підприємстві "Логістик Оіл" у Чорноморську. Останні три місяці до війни працював з електронікою.
"Він завжди такий був, що якщо він щось вирішить, то зупинити було просто неможливо. Доля мені подарувала чудову людину, яка показала мені, що таке турбота. Інколи, проживши все своє життя, людина не може пізнати жіночого щастя, а я це відчула. Я прожила з Сергієм найщасливіші роки свого життя. Вдячна йому за кожен прожитий день", — розповіла дружина Сергія Юлія.
Вступив на службу випадково, говорить Юлія. За пропискою, у Вознесенську, чоловіку принесли повістку, тому наступного дня він пішов у військкомат. Жінка каже, Сергій не мав бойового досвіду, лише закінчив військову кафедру при університеті. Після п’яти місяців військового вишколу в Одеській, Дніпровській, Житомирській областях, його відправили на схід.
Сергій разом із побратимами під час виконання бойового завдання потрапив під російський мінометний обстріл, розповіла Юлія.
"Це був перший і останній його бій. Їх відправили під Донецьк. Вони там буквально побули один тиждень і він мені написав, що вони йдуть в бій та що він не буде на зв’язку. За словами побратимів, через те, що зв’язку не було, він виліз з окопу, щоб по рації сказати, що треба відступати, тому що вони не справляються. І мінометний снаряд прилетів йому в голову. Буквально в понеділок мені зателефонував їхній керівник, сказав, що Сергій просив передати, що з ним все добре. А у вівторок він вже загинув. Я дізналася про це десь аж через тиждень. Його найкращий друг мені сказав, що, на жаль, його більше немає", — сказала Юлія.
Дружина Сергія розповіла, побратими вважають її чоловіка справжнім воїном. Коли інші бійці втрачали сили та надію, Сергій, бувши командиром, підтримував та мотивував їх рухатися далі.
"Він зробив все, що було в його силах. Він боровся до останнього. Чотири дні та чотири ночі страшної битви", — розказав побратим Сергія Микола.
У Сергія Григоренка залишилася дружина Юлія, син Микита та мати Алла, яка самостійно виховувала сина.
"Війна забрала у неї єдиного сина, за якого ненька вся в сльозах молилася день і ніч. Забрала її опору, сенс усього життя. Немає, мабуть, нічого страшнішого у всьому світі для матері, як поховати свою дитину. Для нашої родини життя ніби зупинилось восьмого листопада 2022 року. Ніби поділилось на "до" і "після". Все, що нам залишилось, це спогади й безмежна вдячність", — сказала Юлія.
За словами Юлії, Сергій був націлений на перемогу і завжди казав, що вирішить питання та повернеться до родини.
"Щоразу, перечитуючи їх (смс від Сергія — ред.) та згадуючи його слова, розумієш, що робив він це для нашої родини, для нашої неньки України. Він навчив мене бути простою, щирою, веселою людиною, труднощі по життю проходити відважно та з впевненістю. Це життя я проживу за нас двох, я зроблю все, щоб він мною пишався", — розповіла Юлія.
Станом на 29 червня 2023 року рідні Сергія звертаються до людей із проханням підписати петицію про присвоєння Сергію Григоренку звання Героя України (посмертно).
"Сергій віддав за кожного із нас найцінніше, що мав — життя. У Сергія залишився син Микита, якому дев'ять рочків. Він хотів жити та втілювати мрії. Кожного дня ми повинні пам‘ятати та шанувати наших героїв", — сказала дружина загиблого.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
