На початку повномасштабного вторгнення влада РФ зарезервувала кілька колоній та в'язниць для утримання військовополонених у сусідніх з Україною регіонах. Йдеться про Курську, Бєлгородську, Брянську і Ростовську області.
Про це на брифінгу, який провели у Києві українські громадські діячі, а також родичі військовополонених "Від Брянська до Іркутська: що відбувається з українськими полоненими за стінами російських в'язниць" розповіла координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко, передає кореспондентка Суспільного.
"Очевидно, що РФ не вистачає місць для утримання полонених. На початку вторгнення Росія собі придумала, що має швидко закінчити "спецоперацію". Тоді вони зарезервували кілька колоній та в'язниць із сусідньою з Україною областях. Курській, Бєлгородській, Брянській, Ростовській. Вони звільнили колонії для утримання наших військових майже повністю. Але згодом, коли зрозуміли, що плани не виходять, почали переміщувати військових у глиб РФ, відомо навіть про Іркутськ", — сказала Тетяна Катриченко.
За її словами, переміщення Росія робить ще й для того, аби заплутувати сліди, щоб Україна не могла знайти своїх громадян. Катриченко припускає, що навіть після війни, деяких полонених так ніколи й не знайдуть.
Медійна ініціатива за права людини зібрала інформацію про більшість відомих місць утримання на території РФ та створила інтерактивну карту. Наразі на мапі нараховується 42 таких місця.
На брифінгу спікери також розповіли, чому утримання українських військових в полоні є воєнним злочином. Зокрема, як пояснив юрист Андрій Яковлєв, через те, що РФ застосовує до полонених тортури. Інколи вони завершуються смертю утриманого.
"Можливо колись це буде визначено навіть злочином проти людяності, тому що ми бачимо, що всіх б'ють. Важливо розуміти, що вони не злочинці, вони просто люди, яких ізолювали від ведення воєнних дій лише для однієї мети — послабити противника. В них є багато прав, в тому числі право на кореспонденцію, адже зв'язок із зовнішнім світом одна з основних гарантій”, — сказав Андрій Яковлєв.
Крім того, росіяни часто не годують утриманців. Полонені, яких вдалося повернути, розповіли, що життя рятував їм хліб — це єдине, що дають вдосталь. Ліків також немає. На додаток, кажуть спікери, краще навіть не скаржитися на біль.
Ще одним методом покарання є гімн Росії, з нього починається кожен ранок полоненого. І якщо раптом він не знає слів, за це можуть побити.
На заході також розповіли й про те, як займаються пошуком полонених. За словами голови громадської організації "Вояцький визвіл" Наталії Єпіфанової, основним інструментом є співпраця уже з поверненими полоненими, які розповідають про умови, а також про те, кого бачили.
"Росія приховує більшість полонених. Ми так думаємо, що від 10 тисяч полонених знаходяться в російському полоні. І більшість не підтверджена Росією. Можна знайти людину, промоніторивши російські телеграм-канали. Також є обʼєднання адвокатів російських, які допомагали раніше щодо встановлення місця і підтвердження. Ми працюємо з Міжнародним Червоним Хрестом. Потрошку вони отримують підтвердження. Але це дуже мала кількість", — сказала Наталія Єпіфанова.
11 червня повернула з російського полону 95 українських захисників. Серед них оборонці Маріуполя, "Азовсталі" та Донбасу
25 травня Україна повернула з російського полону 106 людей, серед яких 68 вважалися зниклими безвісти.
За даними Координаційного штабу, станом на 25 травня внаслідок обмінів додому повернули 2430 людей. Серед них — 139 цивільних.
