Експертка пояснила, чому ратифікація Стамбульської конвенції затягнулася на 10 років

Експертка пояснила, чому ратифікація Стамбульської конвенції затягнулася на 10 років

Ексклюзивно
Експертка пояснила, чому ратифікація Стамбульської конвенції затягнулася на 10 років
pixabay

Директорка Департаменту правової та соціальної допомоги ГО "Ла Страда Україна" Марина Легенька вважає, що ратифікація Стамбульської конвенції в Україні затягнулася на 10 років через нерозуміння, зокрема, терміну "гендер".

"Деякі групи депутатів пропонували вилучити це слово із самої конвенції, що є абсолютно неможливим, оскільки це міжнародний документ, який підписала та ратифікувала низка країн, і це недоцільно, нелогічно та неможливо. Таким чином, на той момент було обрано альтернативний шлях і Верховна рада проголосувала за два законопроєкти, які суттєво наблизили українське законодавство до вимог Стамбульської конвенції, але при цьому, звісно, не замінили її ратифікацію і залишили низку прогалин, з якими потрібно працювати і які потрібно усувати", — розповіла Легенька в ефірі Українського радіо.

Експертка зазначає, що Стамбульська конвенція містить деякі положення, які відсутні в законах України.

"Стамбульська конвенція передбачає відповідальність за переслідування, чого немає в українському законодавстві у кримінальному плані, і окрему відповідальність за сексуальні домагання. Частково сексуальні домагання охоплюються сексуальним насильством, яке є в кримінальному кодексі, однак не повністю. Окрім того, Стамбульська конвенція направлена на деякі превентивні заходи: роз’яснювальну роботу, фінансування певних державних програм, додаткове фінансування притулків і багато іншого. Звісно, звітування за виконання цих пунктів до міжнародної спільноти також передбачається. У цьому сенсі, прийняття законодавства абсолютно не замінює ратифікацію Стамбульської конвенції", — каже Легенька.

Експертка запевняє, що прийняття конвенції не призведе до суттєвих змін в адміністративному та кримінальному законодавстві, оскільки більшість підготовчої роботи законодавства вже зроблена. У кримінальному кодексі вже криміналізоване домашнє насильство. В Україні є закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", тому докорінно змінювати законодавство не потрібно.

Україна — не єдина країна, яка не ратифікувала конвенцію. Цього не зробили Болгарія, Хорватія, Чехія, Греція, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Словаччина та Велика Британія.

"Залежно від країни мотиви дуже різні, але так чи інакше вони частково впираються в певні нерозуміння і відторгнення. Наприклад, криміналізації того чи іншого діяння та злочину. В принципі, у переважній більшості всі ці країни не ратифікували конвенцію, виходячи з дуже сильних нерозумінь стосовно слова "гендер", і деякі країни це пояснювали тим, наче вони матимуть викладати додаткові предмети в школах після ратифікації Стамбульської конвенції, що зовсім не так. Інші вважали, що вони повинні узаконити шлюби між одностатевими парами відповідно до конвенції, хоча вона жодним чином на це не направлена", — резюмувала Легенька.

Попри те, що в назві конвенції фігурують жінки, вона є універсальним документом, а назва звучить так, тому що саме жінок статистично насильство зачіпає непропорційно. Втім, це законодавство може застосовуватися як до жінок, так і до чоловіків. Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" поширюється на будь-яку людину.

Що відомо

  • Раніше віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що уряд готовий внести на розгляд парламенту законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
  • В Україні з 2011 року триває процес підготовки до ратифікації Стамбульської конвенції. За місцем, де вона була відкрита до підписання, вона називається Стамбульською. Україна була долучена до написання й підготовки цієї конвенції.

Вибір редакції

На початок