Харківська обласна прокуратура просить відновити архітектурну пам'ятку у Харкові через суд — з роками будівля почала руйнуватися, це посилилось внаслідок російських обстрілів. Прокуратура подала заяву проти балансоутримувача будівлі, яким є Харківський економічний університет імені Семена Кузнеця.
Будівлю передали університету у 2006 році. У прокуратурі вважають, що навчальний заклад не стежить за станом приміщень — та не укладає новий охоронний договір, проте в самому університеті заперечують звинувачення.
Більше про те, що відбувається з будівлею, з якої розпочинається вулиця Полтавський Шлях — у матеріалі.
Що відомо про аварійну пам'ятку
Ця будівля була побудована у 1888 році — вона зводилася як прибутковий будинок. Тобто, це були квартири, які здавались в оренду, розповідає Суспільному архітектор Віктор Дворніков. За його словами, в такому вигляді дім проіснував близько 15 років:
"Після чого її перекупив інший підприємець, який створив тут щось на кшталт сучасного торговельного центру. Це на той момент був достатньо популярний хід, тому що тут через дорогу був ще інший пасаж".
Віктор Дворніков є волонтером-архітектором та представником "Штабу охорони спадщини" на Харківщині — це робоча група при Міністерстві культури України, яка займається обстеженням пам’яток архітектури і цінної забудови Харкова, пошкоджених внаслідок повномасштабної війни.
"Якщо ми зараз подивимося на планувальну структуру, то перший поверх являє собою набір окремих приміщень — це каже про те, що тут дійсно були окремі магазинчики. За часів радянської влади, звісно, вилучили це майно — і будівля за призначенням стала використовуватись як кінотеатр", — каже Дворніков.
Архітектор пояснює, що будівля була у занедбаному стані ще за часів радянської влади, саме тому її передали на баланс університету. І ось вже близько 30 років будівля стоїть покинутою — протікає дах, на усіх поверхах руйнуються перекриття.
"Цей об’єкт знайомий кожному харків’янину, тому що він є домінантою початку Полтавського Шляху. Я не можу сказати, що це абсолютно унікальний для світу об’єкт, і для Харкова це не цілком унікальний об’єкт, але він має виразний силует — він формує ансамбль початку вулиці й через це він є візитівкою", — говорить архітектор.
"Особливою рисою цієї будівлі є домінантний купол і надбудова, яка вінчає перехрестя вулиці. Таке рішення важко буде зустріти на інших будівлях: коли саме на розі розташований балкон і надбудова з куполом", — додає Дворніков.
За його словами, тріщини на будівлі свідчать про обвал, який стався всередині.
"Приблизно на площі 100 кв. м стався обвал усіх перекриттів, внутрішніх стін, перегородок. Відбувається підмивання фундаментів. Зовнішня водостічна система з даху скидає сюди воду, і вона прямо ллється до підвалу. Внаслідок цього бачимо деформацію зовнішньої стіни, утворилися з обох боків тріщини", — говорить Віктор.
Торік у серпні у будівлі обвалилися перекриття, зазнали пошкоджень двері та вікна. Це сталося після того, як за 350 метрів від будівлі вдарила російська ракета. Нині пам'ятка, якій 135 років, в аварійному стані й потребує реставрації, говорить архітектор.
"Потрібна співпраця з балансоутримувачем. На сьогодні є кейси в Харкові і в Україні, коли будівлі відновлюються або хоча б консервуються коштом міжнародних донорів. Зовнішній вигляд майже не змінений, тому він має цінність саме в такому вигляді. І це багате декорування його фасадів слід зберігати", — вважає Дворніков.
Зберегти пам'ятку через суд
Харківська обласна прокуратура вимагає зберегти пам'ятку через суд. Речник обласної прокуратури Дмитро Чубенко говорить, що будівлю на баланс Харківський економічний університет взяв у 2006 році — відтоді приміщення не використовували й не ремонтували.
"Новобаварською окружною прокуратурою спрямовано позов до суду щодо зобов’язання Харківського національного економічного університету укласти охоронний договір щодо будівлі", — говорить Чубенко.
За словами речника прокуратури, охоронний договір на будівлю, яка є культурною спадщиною, закінчився ще у 2011 році:
"Договір, за яким балансоутримувач має здійснювати дії щодо належного утримання, охорони, поточного й капітального ремонту".
Чубенко говорить — капітального ремонту в будівлі не проводили з 1957 року. Нині ж університет не використовує цю будівлю ні у власних цілях, ні як "об’єкт для оренди".
"Фактично ця будівля від відсутності використання та проведення ремонту занепадає, руйнується. Прокурори звернулися з позовом до суду, щоб зобов’язати економічний університет укласти охоронний договір на цей об’єкт — щоб він далі зберігався у належному стані й були проведені дії щодо його подальшого утримання, ремонту", — каже речник прокуратури.
Згідно з оцінкою нормативних документів, вартість цієї будівлі сягає 155 мільйонів гривень.
Позиція економічного університету
У коментарі Суспільному ректор економічного університету імені Семена Кузнеця Володимир Пономаренко заявив, що в будівлі на Полтавському Шляху планували зробити ще один корпус для навчання студентів.
За його словами, у 2006 році навчальний заклад замовив експертизу будівлі — вона показала, що корпус в аварійному стані.
"Ми виділили охорону, ми зробили поточний ремонт. Найняли підрядників, вони нам за 250 тисяч гривень зробили ремонт фундаменту, цоколя, фасаду. Ми звернулися до Міністерства, щоб нам допомогли, бо у нас таких коштів немає. Щоб вони допомогли законсервувати це приміщення", — говорить Пономаренко.
Ректор каже, що Міністерство освіти погодилося профінансувати консервацію будівлі — наступного тижня Пономаренко планує відвезти до Києва документи. За його словами, одночасно з цим університет оформлює паспорт пам’ятки, щоб поновити охоронний договір.
Архітектор Віктор Дворніков каже, що у Харкові налічується понад тисяча архітектурних пам'яток:
"У Харкові ми зафіксували пошкодження 300 пам’яток. Ступінь — від майже нульового, коли пошкоджені лише вікна, або є ураження шрапнеллю фасадів, до серйозних руйнацій".
Віктор каже, що команда, в який він працює нині, намагатиметься зробити так, аби довести, що на обвал конструкцій в будівлях вплинула російська агресія.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
