На 13-ті зустрічі у форматі "Рамштайн" у Брюсселі в тому числі вирішуватимуться питання реекспорту зброї. Що це таке, чому цей механізм важливий для ЗСУ, хто може користуватися реекспортом, яка зброя закуповується в рамках цього механізму та як країна-виробник озброєння відстежує його переміщення світом — про це Українському Радіо розповів офіцер резерву Повітряних Сил ЗСУ Андрій Крамаров.
Що таке реекспорт зброї
Можемо розглянути кейс Швейцарії — країни, яка зберігає нейтралітет у військових конфліктах. Вона відмовляється, наприклад, від прямих постачань зброї в країни, що знаходяться в стані військового конфлікту. А якщо Швейцарія комусь експортувала зброю, зобов’язувала ці країни не продавати або не поставляти її у воюючі країни.
Минулого тижня парламент Швейцарії вніс певні зміни в законодавство і дозволив реекспортувати зброю. Зараз вони мають передати 25 танків Leopard 2 Німеччині, а Німеччина ці танки хоче передати Україні.
Реекспорт зброї від початку повномасштабного вторгнення активно здійснюється нашими партнерами. Наприклад, у Великій Британії створили спеціальний фонд, який акумулює кошти, що потім витрачаються саме на закупівлю зброї в інтересах України. Тобто фактично цей фонд закуповує зброю і після цього постачає її в Україну. Так здійснюється реекспорт.
Це стосується як новітніх зразків озброєння, так і старих. Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що в нас був певний дефіцит ракет для радянських зенітно-ракетних комплексів "Бук" та комплексів С-300. Наші партнери знаходили країни, в яких були такі види озброєння і викуповували їх для передачі Україні.
Яких видів зброї стосується реекспорт
Все залежить від законодавства країни, яка є виробником або в якої на зберіганні є той чи інший вид озброєння. В принципі реекспорт стосується будь-якого конвенційного виду зброї. Є певні обмеження щодо ракетного озброєння через дію міжнародного договору про нерозповсюдження ракет середньої дальності — забороняється реекспортувати ракети, які мають дальність понад 300 км. Зокрема, ракета Storm Shadow у варіанті для її розробників — Великої Британії, Франції, має дальність до 500 км. Її модифікація для Арабських Еміратів, що має назву Black Shaheen, мала обмеження до 290 км.
Чому країни мають давати дозвіл не лише на продаж, але й на реекспорт
Якщо розглядаємо країну-виробника, то вона несе подальшу відповідальність за те, де використають її зброю. Як, наприклад, зі Швейцарією, коли зброя не могла відправитися в зону конфлікту, бо з точки зору міжнародного права це може бути розцінено як допомога воюючій країні.
Хто може купувати зброю за механізмом реекспорту
Ринок зброї, як правило, жорстко регулюється і в тих чи інших країнах певні компанії отримують спеціальні дозволи на закупівлю, в тому числі й на подальший експорт та реекспорт. В нас, наприклад, була державна монополія концерну Укроборонпром, який мав монополію щодо закупівель, експорту та реекспорту тих чи інших видів озброєння. Зараз це обмеження дещо послабили і як виключення певним великим волонтерським фондам, наприклад Фонду Сергія Притули, "Повернись живим", надали право закупати зброю для ЗСУ.
Як відстежується рух зброї, купленої за таким механізмом
Міністерство оборони США створило спеціальну моніторингову комісію. Додатково ще існує моніторингова комісія для країн-членів НАТО, які нам постачають озброєння. Вони контролюють подальше використання цієї зброї.
Минулого літа, коли ми почали отримувати ракети для системи залпового вогню HIMARS, росіяни розганяли інформацію про те, що нібито ми почали продавати країнам Африки системи HIMARS та французькі артилерійські установки CESAR. Доказів цьому, звісно ж, не надали.
Контроль за зброєю здійснюється, як правило, державними делегаціями, які в співпраці з Міноборони України отримують право перевіряти місцезнаходження того чи іншого озброєння.
