Переселенка з Луганщини Світлана Надольна змінила професію психолога на роботу заклубом у селі Луки і організовує дозвілля для жителів Малинської громади Житомирщини. Кореспонденти Суспільного поїхали в Луки та поспілкувалися зі Світланою – жінка каже, що на Житомирщині їй подобається, і додому вона не планує повертатися.
За її словами, вона разом з родиною переїхала на Житомирщину, тікаючи від війни вже вдруге, вперше – у 2014 році.
"У 2014 році, коли там були росіяни, о четвертій ранку я швидко виїхала звідти з двома дітьми. Ми приїхали в Сєвєродонецьк, де довелося проїхати багато блокпостів. В Сєвєродонецьку ми швидко пересіли на інший автобус і поїхали до Харкова. Тоді я не знала, куди їхати з двома дітьми та сумками. Було дуже важко. Ми приїхали в Житомир в час ночі ", – пригадує Світлана Надольна.
Завідувачка клубу розповідає, що через пів року родина повернулася назад у Кримське. Однак у 2021 році, через постійні обстріли, вони знову вирішили тікати.
"У нас була лише одна дорога, яку ми називали "дорогою життя". Це була єдина дорога по якій можна було виїхати. Іншої дороги не існувало. Ми залишили два будинки та все, що було в них", – каже переселенка.
Вдома Світлана працювала соціальним психологом для пенсіонерів, а в селі Луки стала завідувачкою сільського клубу.
"З першого дня, коли я приїхала сюди 25 серпня 2021 року і прокинулась вранці, в мене виникло таке відчуття, ніби я завжди тут була, що це моє. Коли Іван Андрійович запропонував мені роботу завідувачки клубу, це щось нове для мене. Я ніколи не працювала в сфері культури, хоча завжди спілкувалася з людьми в розважальних програмах, оскільки я психолог. Тому вирішила спробувати працювати завідувачкою клубу, і чому б ні", – згадує Світлана Надольна.
Завідувачка клубу в селі Луки показала кореспондентам Суспільного кімнату, яку облаштувала протягом першого року роботи.
"Ми запросили художника, щоб він нам допоміг. Все вийшло так, як я хотіла. Ми зібрали старовинні речі у людей, вони у них стояли на горищах – глиняні горщики, вишиванки і все таке стареньке, що пройшло через віки", – говорить переселенка з Луганщини.
У клубі Світлана Надольна організовує тематичні концерти для жителів села та розваги для дітей. Завідувачка клубу розповідає, що люди в селі культурні заходи люблять.
"Постійно хочеться щось доповнювати, творити. Мені ніколи не вистачає, мені завжди мало, – ділиться Світлана Надольна. – Намалювали дерево, але мені треба розмалювати, щоб воно було веселе, не сумне. Дуже приємно, коли люди йдуть, фотографуються біля нього. Це досягнення для мене. Коли в селі живе культура, це дуже подобається людям. Наша зала завжди переповнена на заходах. Іноді навіть люди стоять".
Зі слів Світлани Надольної, вона сумує за домівкою на Луганщині, але не планує повертатись туди, говорить, що поїде лише в гості, бо не хоче повертати минулого назад.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
