У Рівному – пікет проти закону про мову від "слуги" Бужанського

У Рівному – пікет проти закону про мову від "слуги" Бужанського

У Рівному – пікет проти закону про мову від "слуги" Бужанського Суспільне Рівне

Під будівлею Рівненської ОДА у п'ятницю, 17 липня, по 9-й ранку почалась акція проти законопроєкту про мову. Його ініціював депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський і пропонує продовжити на три роки можливість навчання у школах України, зокрема, російською.

У Рівному акцію напередодні анонсувала через розсилку ЗМІ пресслужба партії "Свобода". Їхні представники прийшли на акцію із партійними прапорами та закликали приходити усіх, кому небайдужа мовна тема.

Загалом, за інформацією кореспондента Суспільного, на початку присутні близько 40 людей.

Більше інформації про цю акцію – згодом.

У Рівному – пікет проти закону про мову від "слуги" БужанськогоСуспільне Рівне

Чому акції – в регіонах

16-го липня акції проти законопроєкту Бужанського пройшли у багатьох областях України і супроводжувались партійною символікою учасників. У Раді закон не розглядали. Ймовірно, це може статись 17-го липня.

Доктор політичних наук, професор, декан факультету політичних наук Чорноморського національного університету імені Петра Могили Олександр Шевчук вважає, що наближення місцевих виборів також впливає на активність партій.

"Всі партії хочуть проявити себе і задекларувати своє бачення мовного питання перед місцевими виборами. Надалі, думаю, це питання буде доволі актуальним", – каже експерт.

Щодо самого законопроекту, вважає політолог, то він не відповідає українським реаліям. Мовляв, стаття 10 Конституції визначає, що єдиною державною мовою є українська, а мову нацменшин – ніхто не забороняє використовувати в спілкуванні.

"Але люди, які вчаться в українських школах, університетах, працюють на державній службі – вони однозначно повинні знати українську мову. Як казала живий український класик Ліна Костенко: "Нації не вмирають від інфаркту. Спочатку у них відбирає мову", – каже Шевчук.

То проти чого ж протестують

Протестують проти законопроєкту № 2362. Він передбачає зміни до законів про мову та освіту. За чинними законами учням, які належать до нацменшин в Україні, мають обов’язково викладати українською у школах з 1 вересня 2020. Тим, хто відноситься до нацменшин Євросоюзу – з 2023.

Нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський вважає це дискримінацією. Пропонує дозволити навчання мовами усіх нацменшин та надрукувати підручники російською на найближчі 3 роки – теж до 23-го року.

Що каже Бужанський

Сам же автор документу вважає, що усі меншини, – і ті, що належать до мов Євросоюзу, і ті, що не належать, – мають перейти на українську одночасно.

"Мова йде про те, що не може бути двох підходів, підходу до одних і підходу до інших. Не може бути двох дат переходу на навчання державною мовою. Тому я пропоную здійснити цей перехід на навчання державною мовою одночасно з вересня 23-го року", – каже депутат від "Слуги народу".

Із Бужанським можна посперечатись

Кандидат на уповноваженого з захисту державної мови Святослав Літинський вважає – ніякої дискримінації немає.

"Депутати так написали, щоб не було дискримінації. Тому що якщо писати, що комусь щось заборонено – це дискримінація. А якщо виділити окрему групу, для яких цей термін подовжено, – для мов європейського союзу цей термін подовжено до 23 року, – і конституційний суд сказав, що саме в такому формулюванні немає жодної дисркиримінації".

Щодо законопроєкту дискутували тричі

Законопроєкт три рази виносився на розгляд гуманітарного комітету. Зрештою, комітет його відхилив. "За" це проголосували представники "Європейськох солідарності", "Слуги народу" – розділилися, "проти" були з "Опозиційної платформи – За життя".

Голова комітету Микита Потураєв – утримався. Каже, попри рішення комітету, законопроєкт все одно винесуть на пленарне засідання.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди