24 травня у великій залі Чернігівської міськради провели громадські обговорення військового меморіального кладовища на цвинтарі "Яцево". Під час них архітектори показали чотири проєкти та заслухали думки конкурсної комісії.
Такий вигляд має проєкт архітектора Бориса Дєдова.
Пропозиція щодо облаштування кладовища від Олексія Попова виглядає так.
"Ми зробили янгола сучасного – в берцях, з козацькими рисами. Це янгол XXI сторіччя. Який на вході, чи на виході каже тим, хто приходить на могилу свого сина або брата, або батька: «За ними слідкують. Не турбуйтесь»", — каже Олексій Попов.
Також він додав, що є пропозиція встановити однакові стели й в правому верхньому куті подати певний символ віри похованого.
Архітектор Роман Єршов надгробки пропонує зробити у вигляді козацьких хрестів. Монумент він бачить у вигляді дзвону.
"У багатьох культурах і в багатьох релігіях дзвін символізує зв’язок світу живого і світу вже вічного. Всередині цієї каплички, зверху, підвішений справжній дзвін, у який в урочисті дні, в дні пам’яті, буде відбуватися відбивання тієї кількості разів, скільки людей поховано, чернігівців і не чернігівців, на військовому меморіалі", — говорить Єршов.
Також представили візуалізацію ще одного проєкту, де на відміну від інших передбачений колумбарій – це місце для поховання чи зберігання праху військових після кремації.
Після презентації проєктів свої думки про них та пропозиції висловили члени конкурсної комісії. Зараз до неї входить 15 людей – це військові, історики, волонтери, громадські та культурні діячі.
"Хочу звернути вашу увагу, що ми говорили просто про поховання і про колумбарій. Я думаю, що має бути і те, і те. Але з іншого боку – хто в чернігівській традиції готовий зараз, щоб у нас був і діяв колумбарій?", — зазначає історик.
Волонтерка Яна Смоляр каже: проєктантам обов’язково треба продумати місце для відпочинку біля меморіалу.
"Треба подумати про тих побратимів, які мають каліцтва. Спочатку ще треба туди доїхати якось, коли ти або на милицях, або на протезах, фізично це важко. І навіть для цивільного населення, ось мами, їм важко. І треба місце, от біля меморіалу треба десь посидіти. Прийшов хлопець на милицях, побув біля побратима, йому треба десь відпочити", — говорить волонтерка.
Директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський вважає, що в ідеалі військове меморіальне кладовище треба робити не в межах того, що існує, а окремо.
"Мені здається, що це буде дуже важко зробити, бо навіть теперішнє планування відділяє новостворений комплекс від основної осі, від дороги. Тобто там треба робити детальне перепланування. Як на мене, в ідеалі, військове меморіальне кладовище в Чернігові мало б розміщуватися на іншій ділянці, де нема міського кладовища. І отам от з нуля його створювати", — каже Лаєвський.
Щодо проєктів, які презентували архітектори, думка історика така:
"Я переконаний, що чийсь окремий проєкт не задовольнить того, що ми хочемо бачити. Якщо шановні автори пропозицій готові будуть об’єднати зусилля, то це нове творіння, очевидно, буде відповідати тим потребам, які сьогодні є".
Сергій Леп’явко говорить: окремими питаннями постають майбутні поховання батьків поруч із дітьми, адже військовим меморіальним кладовищем це не передбачено, там можуть бути тільки військові. А також те, що могили загиблих захисників можуть бути у різних місцях, оборонці Чернігова поховані навіть у різних селах.
"Якби був меморіал, такі поодинокі поховання можна забирати сюди, на цей військовий меморіал. У перепохованнях військових нічого страшного немає, мало того, це світова практика. Гинуть у різних місцях і через обставини часто ховають, де доведеться".
Батькам захисників України, що загинули після початку повномасштабного вторгнення Росії, якомога скоріше треба показати, як виглядатиме кладовище, вважає Леп’явко.
"Поховання уже ідуть понад рік і ми знаємо, за нашою традицією, вже від року починають ставити пам’ятники. І нам треба запропонувати, яким може бути меморіал, який пам’ятник на конкретній могилі, і далі батьків до відома поставити, що дивіться, це може бути зроблене так і так, коштом держави. Мене дуже турбує, що все-таки оці наші політичні розколи, щоб вони на ці наші речі не вплинули".
Загалом, презентація та обговорення тривала понад дві години. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський сказав, що всі пропозиції та самі проєкти викладуть в Інтернеті, щоб почути думки людей. Наприкінці наступного тижня буде засідання конкурсної комісії, там вони детально обговорять проєкти з архітекторами й можливо оберуть переможця. Звідки фінансуватиметься втілення проєкту в життя та в які терміни – поки сказати не можна.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
