Сільські амбулаторії на Харківщині: як бліцкриг перетворився на довгобуд

Сільські амбулаторії на Харківщині: як бліцкриг перетворився на довгобуд

Сільські амбулаторії на Харківщині: як бліцкриг перетворився на довгобуд

Збудувати 50 нових амбулаторій за один рік — так у 2018-му на Харківщині планували реалізувати державну програму з розвитку сільської медицини. За три роки від старту проєкту кількість об'єктів скоротилася до 30, збудовано фактично третину, а вартість істотно зросла. На прикладі однієї амбулаторії, Веселівської (Балаклійський район) — у чотири рази.

Особиста історія. Пролог

70-річний сільський лікар Віктор Федоренко щодня ходить на роботу, в амбулаторію села Веселого з сусідньої Іванчуківки, за три кілометри. Ходити пішки — його вибір, спосіб тримати себе у формі.

Торік у жовтні амбулаторія переїхала в нове приміщення, і там є службове житло для лікаря, але Віктор Дмитрович змінювати адресу відмовляється: має власний будинок. Житловий блок при новозбудованій амбулаторії: вітальня з кухнею, спальня, два санвузли та комора — додаткова приваба для молодого лікаря, який колись прийде сюди працювати на місце Федоренко. Лікар запевняє, що залюбки поступиться молодому спеціалістові, а сам піде на пенсію.

Веселівська історія — з нечисленних "добрих" прикладів будівництва амбулаторій у селах Харківської області.

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобуд

За офіційними даними, із 30 амбулаторій:

  • здано в експлуатацію — 7
  • готові на 80-99% — 7
  • збудовані на 60-80% — 7
  • збудовані на 40-60% — 7
  • менше 40% — 2.

Два аутсайдери — у Харківському районі області: амбулаторія в селі Великі Проходи — готовність 39,6%, в селі Руська Лозова — 39,5%.

Задум

16 червня 2017 року. Урочисте святкування Дня медичного працівника у Маріїнському палаці у Києві. Тодішній президент Петро Порошенко проголошує: "30% українців проживають в сільській місцевості, і рівень медичної допомоги там є неприпустимим. Саме тому я доручив підготувати відповідний законопроєкт і запропоную розглянути його у Верховній Раді як невідкладний".

Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості" набув чинності 31 грудня 2017 року. Він дав старт програмі будівництва медамбулаторій у сільській місцевості. Абсолютно нових приміщень: сучасних, обладнаних, з урахуванням останніх вимог енергоощадження, комфортних для персоналу і пацієнтів, з житлом для лікаря.

На будівництво амбулаторій по всій Україні у 2017-2018 роках передбачалися 5 млрд гривень. З них Харківській області призначалися майже 200 мільйонів.

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобудminregion.gov.ua

Гальма на старті

За початковим планом, на Харківщині мали збудувати 50 амбулаторій: у кожному районі області мінімум одну, максимум три, заявила тодішня очільниця ХОДА Юлія Світлична у березні 2018-го:

"Харківщина долучається до реалізації ініційованої президентом України реформи сільської медицини. Цього року побудуємо 50 нових медичних амбулаторій".

Вже до середини року план переглянули й поділили на дві черги: 30 амбулаторій мали почати будувати у 2018-му, ще 20 відклали на 2019 рік.

Про ці 20 наступні два роки, дотепер, навіть не згадуватимуть.

minregion.gov.ua

minregion.gov.ua

Квадратний метр

У грудні 2017 року тодішній заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе повідомив, що будівництво нової амбулаторії "під ключ" обійдеться у 9 тисяч грн за квадратний метр.

Були розроблені типові проєкти на одного або двох лікарів площею до 300 кв. м. У цінах 2017 року, за розрахунками Мінрегіону, звести одну будівлю мало коштувати 2,7 млн грн.

Типовий проєкт/minregion.gov.ua

Типовий проєкт/minregion.gov.ua

"Вартість амбулаторії — від 2,6 до 3 млн. Разом із обладнанням", — цитували у травні 2017 року новини "Сьогодення" Галину Сіроштан, яка тоді очолювала Департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

До березня 2018 року ціна будівництва зросла на третину. У Мінрегіоні перерахували та уточнили кошторис, і Лев Парцхаладзе навів нові цифри:

"Ми прописали техніко-економічні показники, що потрібно для будівництва, розробили приблизний показник вартості, де за розділами описуємо кошторис на 1 квадратний метр. Він складає 11-12 тис. гривень за кв. м. без медичного обладнання та транспорту. Це дешевше та доцільніше, ніж робити якісний ремонт старих приміщень".

"Спільники" на місцях

Іще за три місяці Мінрегіон "дозволив", щоб будівництво амбулаторій могли дофінансувати місцеві бюджети: "було внесено зміни до Порядку та умов використання коштів цієї субвенції, яким передбачено 10% співфінансування проєктів з місцевих бюджетів".

І, коли у липні міністерство затверджує перелік об’єктів будівництва і розподіл держсубвенції, на будівництво кожної з 30 амбулаторій Харківщини передбачається вже по 6,1 млн гривень в середньому.

На початку липня 2020 фактичні й планові витрати на кожну амбулаторію складають 9,7 млн. Доля місцевих бюджетів (обласного, районного, бюджету громади) — 37%.

Фіаско на фініші

До кінця 2018-го в Україні запрацюють лише 3 нові амбулаторії, усі — у Кіровоградській області. На Харківщині будівництво лише почалося.

Але за темпами будівництва Харківська область — серед лідерів, на п'ятому місці.

minregion.gov.ua

Презентації програми «Доступна медицина», січень 2019/minregion.gov.ua

Сільська медицина і "мавзолеї"

Востаннє програму розбудови сільської медицини в регіоні обговорювали на сесії обласної ради 28 травня. В порядку денному питання не було. "З відчаю" його поставив депутат від Первомайського району Віктор Намчук.

"На попередній сесії я не виступав, бо повірив, що буде справедливість. Первомайський район, Біляївка. На сьогодні на 95% все вибудувано! Нам не вистачає близько 3 млн, щоби закінчити. На жаль, деякі райони на 100% було профінансовано, навіть по дві амбулаторії, на попередній сесії. Я просив: будь ласка, хоча б мільйон на цій сесії, щоби люди розуміли, що ми маємо якусь повагу! На жаль, на цій сесії це не враховується. Я не розумію! Треба, щоб воно розвалилося?!" — виступив депутат.

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобудСуспільне Харків

Сесія обласної ради, 28 травня 2020

Відповісти голова ради Сергій Чернов доручає керівнику Департаменту капітального будівництва Олексію Белоцькому. Той доповідає про долю програми, наводить цифри: добудовані сім амбулаторій, загальний дефіцит проєкту 50 млн грн, обласний бюджет зосередив фінанси ще на семи будівництвах, які на фінальній стадії, і це вичерпало можливості обласної скарбниці.

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобудСуспільне Харків

Олексій Белоцький, сесія обласної ради, 28 травня 2020

"Решта залишились, як це не прикро, довгим будівництвом, як кажуть, мавзолеями. Чому це відбулося? Я думаю, ви всі вмієте аналізувати, я не буду про це казати...", — говорить Белоцький і наражається на стримане роздратування Чернова.

"Тільки не вживайте в лексиконі публічно слово "мавзолей". Нам не треба мавзолеїв, нам треба, щоб усі будівництва, які ми розпочали, завершились! Причини ми розуміємо — і ті, що були, і ті, що є. Але в нас позиція має бути державницька", — реагує голова облради.

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобудСуспільне Харків

Сесія обласної ради, 28 травня 2020

Голова ОДА Олексій Кучер остаточно виводить питання в категорію "політичних": для нього це — змагання з попередньою адміністрацією.

Він сконцентрований на пошуках помилок в минулому та викриттях і у своєму виступі рішень не пропонує:

"Питання дійсно гостре, ви правильно його ставите. Але треба було його ставити трохи раніше! Ми маємо критичну ситуацію щодо об'єктів, які не завершені. Наша область, враховуючи кількість, є негативним лідером в цьому плані. Ми зараз робимо інвентаризацію, я додатково озвучу, що було розпочато, і розпочато в політичній площині. Окрім того, що не зрозуміло, куди поділись грошові кошти...".

Сільські амбулаторії: як бліцкриг перетворився на довгобудСуспільне Харків

Сесія обласної ради, 28 травня 2020

Так і не отримавши відповіді на свій запит, депутат Віктор Намчук наполягає:

"Директор департаменту сказав, що треба вже шість мільйонів. Я кажу: дайте три мільйони, хоча б два з половиною! Ми на місцевому рівні, з місцевою громадою зможемо це добудувати... Питання в тому, що люди проявляють ініціативу, а ми в обласній раді їх не підтримуємо".

Стара амбулаторія поряд з новою

Жителі села Кам'яна Яруга Чугуївського району чекають на відкриття нової амбулаторії другий рік. За цей час будівництво здорожчало на 3,5 мільйони гривень — з 6,5 млн грн до 10 млн.

Медпрацівники вимушені працювати в аварійній старій будівлі з видом на нову. У розмові з журналістами знизують плечима й тікають — немає чому радіти.

"Усі знають, що у нас такі умови... Ніщо не зрушується з місця", — єдине, що сказала завідувачка амбулаторії Ірина Петрашова.

Саме приміщення нової амбулаторії майже готове, але на внутрішні роботи, обладнання й меблі немає грошей.

Завершення будівництва вчергове відкладається, визнає голова сільради Ольга Михайлова.

"Зараз коштів немає. Звичайно, до 1 серпня ми вже не зробимо. Будемо сподіватися, що перенесемо, укладемо додаткову угоду — до кінця, мабуть, року", — говорить Михайлова.

Паперові негаразди

В населених пунктах, де амбулаторії вдалося звести та обладнати, виникли проблеми із погодженнями. Досі не добудованою за документами вважається амбулаторія у Веселому, яка працює вже 9 місяців.

Державна архітектурно-будівельна інспекція не дає дозволу на введення в експлуатацію, говорить голова Веселівської селищної ради Наталія Остапчук.

Селищна рада тричі подавала документи, та щоразу отримувала відмову. Інші об’єкти, за словами голови, Веселе вводить в експлуатацію без проблем.

На рішення ДАБІ чекає ще одна добудована амбулаторія у Балаклійському районі, у селищі Савинці. Документи тамтешня рада подала у кінці червня.

Що далі

Національний проєкт, презентований як програма розвитку сільської медицини, для деяких громад став тягарем, а для населення — підставою справедливо нарікати на владу, з якої б партії вона не була. У посадовців, втім, завжди знайдеться відповідь: поганий менеджмент, дефіцит коштів, політика.

Минає час — і передбачення депутата з Первомайщини про те, що об'єкти рано чи пізно розваляться, частково справджуються.

Приміщення недобудованих закладів не тільки занепадають, а ще й стають об’єктом посягань. В біляївській амбулаторії торік невідомі вибили скло та викрали сантехніку — від батарей до унітазів і рукомийників.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди